Лише 33% опитаних вважають санкції проти Порошенка реальною спробою покарання

Дата: 06 Жовтня 2025
A+ A- Підписатися

З-поміж опитаних українців більшість вважає введення санкцій щодо п’ятого президента України Петра Порошенка спробою відвернути увагу від складної ситуації на фронті та нейтралізувати опозицію напередодні ймовірних переговорів з РФ. 

Такі дані опитування Київського міжнародного інституту соціології. 

Президент Володимир Зеленський під час інавгурації у Верховній Раді у 2019 році. Фото: Михайло Марків

Соціологи поцікавилися думкою більш ніж тисячі повнолітніх людей в Україні, які живуть на територіях, підконтрольних уряду. 

Варіант щодо санкцій проти Порошенка як спроби відвернути увагу обрали 60%, хоча ще в травні таких було 56%.

Серед них 35% розцінюють такий крок влади як спробу відвернути увагу від фронту, а ще 34% – як спробу нейтралізувати опозицію напередодні ймовірних переговорів з РФ. 

“Недопущення політично вмотивовано переслідування представників опозиції є необхідною умовою для подальшого розвитку України. У разі ж якщо є об’єктивні підстави для розслідування діяльності окремих представників опозиції (наприклад, причетність до корупційних дій або до антиукраїнської діяльності), має бути прозора комунікація з надійними доказами злочинних дій (що б переконало громадськість, що немає політичного складника в розслідуванні)”, – коментує виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Інфографіка КМІС

Щонайменше 33% опитаних вважають, що санкції щодо Порошенка є реальною спробою покарання, а ще 11% не знали, що відповісти. У травні тих, хто торік бачив реальні підстави для санкцій щодо Порошенка, було 34%. 

У травні цьогоріч опитаних, які не визначилися з думкою щодо питання, було 15% 

Серед тих, хто довіряє Володимиру Зеленському, 45% обрали варіант або “спроба відвернути увагу від складної ситуації на фронті”, або “спроба нейтралізувати опозицію напередодні переговорів з Росією та ймовірних виборів”. Вмотивованим переслідуванням санкції проти п’ятого президента в цій групі називають 43%.

Водночас серед тих, хто Зеленському не довіряє, вже 79% вважають санкції відвертанням уваги та нейтралізацією опозиції, а от умотивованим переслідуванням з-поміж них обмеження називають лише 15%. 

Інфографіка КМІС

У вересні 2025-го Європарламент ухвалив резолюцію, в якій серед іншого українську владу закликали не використовувати політично вмотивовані переслідування проти опозиції. Через це дослідники поцікавилися, чи загалом бачать українці проблему політичних переслідувань в країні. 

Виявилось, що 51% бачить їх на доволі чи дуже поширеному рівні і , 37% не бачать переслідувань, а ще 11% не знали, що відповісти. 

Цікаво, що політичні переслідування бачать як прихильники, так і ті, кому Зеленський не подобається: серед перших таких налічили 37%, а серед других – 70%, з яких 43% розцінили переслідування як дуже поширені. 

Ілюстраційне зображення. Фото: SOPA Images / SIPA USA / PA Images

Виконавчий директор КМІС, коментуючи дані, нагадав, як торік, у травні, більшість (92%) опитаних відповіли, що Україна має бути повноцінно дієвою демократією. 

“Один із важливих аспектів демократії – наявність опозиції, яка може вільно діяти та, зокрема, брати участь у конкурентних виборах… Крім демократичного розвитку, конструктивна взаємодія влади і опозиції є необхідністю для досягнення успіху у війні. Внутрішні чвари ослаблюють Україну та полегшують роботу для російського ворога”, – говорить Грушецький. 

Санкції проти Порошенка засудили правники та правозахисники, які розцінюють їх “не як санкції у міжнародно-правовому розумінні, а як позасудову розправу над політичними опонентами”. Детальніше за посиланням

Нагадаємо, що торік понад 40% опитаних громадян відчули погіршення з демократією за президентства Зеленського, а однією з основних причин цього називали дії влади, а не російський напад. Більшість навіть під час війни вважає важливим критикувати хибні рішення влади. 

За останні півтора року серед опитаних майже на 10% поменшало прихильників демократії. Водночас деякі дослідження фіксували, що попри війну та виклики демократичні цінності, навпаки, стали популярнішими в Україні, ніж до 2022 року.  

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter