“Левчук проти України”: Рада Європи наполягає на виконанні рішень ЄСПЛ у групі справ щодо домашнього насильства

Дата: 06 Грудня 2021
A+ A- Підписатися

Комітет міністрів Ради Європи закликав Україну посилити заходи щодо захисту жінок від насильства, а також попросив уряд надати докладну інформацію про те, який вплив мали ці заходи, зокрема, на ситуації систематичного насильства.

Про це йдеться в повідомленні на сайті комітету стосовно виконання рішень ЄСПЛ у справах групи “Левчук проти України” щодо проживання потерпілих на одній території з аб’юзером.

Джерело: pixabay.com

Ці справи стосуються неспроможності органів влади забезпечити заявникам можливість безпечно проживати у власних домівках, без переслідувань і насильства, – з порушенням статті 8 Конвенції з прав людини (право на повагу до приватного та сімейного життя).

Зокрема, у справі жительки Рівного Ірини Левчук заявниця та її діти були вимушені продовжувати жити разом з колишнім чоловіком заявниці, винуватцем домашнього насильства, протягом щонайменше п’яти років після розірвання шлюбу через неспроможність національних судів ухвалити відповідне рішення.

Рішення в справі “Левчук проти України” було ухвалене судом у Страсбурзі у вересні 2020 року. Як зазначено в ньому, у справах про домашнє насильство права кривдників не можуть переважати права жертв, зокрема на фізичну та психологічну недоторканність, тому виселення можна вважати належним способом захисту потерпілих від домашнього насильства.

У справах Ірини Смирнової та Журавльової, які розглядалися з 2017 та 2019 років відповідно, заявниці були змушені жити разом з незнайомцями й урешті-решт покинули свої домівки через переслідування та насильство з боку нових співвласників квартир, які отримали право власності без згоди заявників.

Суд встановив, що національна законодавча база не гарантувала заявницям захист їхнього права на повагу до житла та приватного життя і що сторонні особи непропорційно вплинули на їхнє приватне життя та безпеку у власному житлі.

“У справі Смирнової органи влади також не змогли захистити заявницю від повторного словесного переслідування та фізичного насильства через надзвичайні затримування з порушенням і веденням публічної кримінальної справи проти нових співвласників її квартири (порушення статті 3 – заборона катування)”, – йдеться в повідомленні.

Коментуючи виконання рішень ЄСПЛ у справах, Комітет міністрів Ради Європи уточнив, що грошову компенсацію, присуджену за моральну шкоду та судові витрати, виплачено всім заявницям, за винятком справи Журавльової (очікується інформація про оплату).

У справі Левчук за клопотанням заявниці Верховний Суд 16 січня 2021 року відновив провадження щодо виселення її колишнього чоловіка зі спільної квартири. Наступне слухання призначено на 8 лютого 2022 року.

Ексчоловік заявниці більше не проживає з нею, органи влади стверджують, що їй та її дітям не загрожує домашнє насильство, і не повідомляли комітет про такі випадки 2020 року. Однак колишній чоловік залишається співвласником квартири, і ризик насильства в майбутньому не можна відкидати, вважають у Комітеті міністрів.

Заявниця в справі Смирнової заяву про відновлення провадження не подала. Органи влади вказали, що матеріали справи перебувають на території, непідконтрольній владі України, тому встановити особи міліціонерів, які неефективно розслідували скарги заявниці, неможливо.

Водночас влада не надала жодної інформації щодо виконання рішення в справі Журавльової. 

У справах Смирнової та Журавльової, попри “надзвичайні зволікання з порушенням та веденням кримінальних проваджень щодо співвласників квартир заявниць та кваліфікацію звинувачень проти них як вимагання”, насильницька поведінка стосовно жінок була врахована в аналізі національних судів, і заходи, вжиті владою, фактично захистили їх від ризику спільного користування квартирами зі своїми колишніми агресорами в майбутньому.

“Органи влади повинні надати інформацію про поточний правовий статус цих акцій та підтвердити, що заявницям відновлять їхні права на доступ до їхнього житла, якщо вони цього забажають”, – йдеться в повідомленні Комітету міністрів.

У вказаних справах ЄСПЛ підкреслив, що, згідно зі статтею 8 Конвенції з прав людини, органи влади зобов’язані захищати фізичну та моральну недоторканність особи від інших осіб. Для цього вони мають створити та застосовувати на практиці адекватну законодавчу базу, яка забезпечить захист від актів насильства, включно з домашнім насильством, з боку приватних осіб.

“Позитивним є те, що влада зробила кроки для запровадження такої основи та узгодження її зі стандартами Ради Європи, зокрема за допомогою ухвалення закону проти домашнього насильства та інших законодавчих актів, а також створення гарячої лінії для жертв домашнього насильства та створення місць прихистку”, – йдеться в повідомленні. 

Стосовно термінових судових наказів та заборонних приписів, вони дозволяють владі захищати жертв за допомогою невідкладного втручання у випадках, визначених законодавством проти домашнього насильства. Однак незрозуміло, чи застосовуються такі заходи в ситуаціях, коли особи не пов’язані жодними зв’язками, крім спільної власності на майно, уточнили в Комітеті міністрів.

Водночас неочевидні подальші кроки, які мають вжити жертви в разі продовження загрози насильства після закінчення максимального строку в один рік для заборони. Комітет міністрів рекомендував запросити органи влади надати більше інформації для роз’яснення цих питань, включно з прикладами судових рішень.

Також тут вважають за необхідне запровадження додаткових навчальних заходів для місцевих органів влади – для подолання хибних уявлень щодо природи та циклу домашнього насильства.

“Також слід запропонувати владі надати більше інформації щодо чинної законодавчої бази, що дозволить швидко втручатися державним службовцям та реагувати на неодноразовий та навмисний характер словесних і фізичних нападів у ситуаціях, подібних до тих, що були в заявників”, – вважають у Комітеті міністрів.

Також, щоб продемонструвати, що своєчасне реагування та ефективне розслідування заяв, пов’язаних з домашнім насильством, забезпечено, органи влади мають надати статистичну інформацію про поточну середню тривалість кримінальних проваджень за цими видами справ.

Комітет міністрів запропонував Україні продовжити користуватися результатами програм співпраці Ради Європи, націлених на боротьбу з домашнім насильством та насильством за гендерною ознакою, і розглянути можливі шляхи посилення гарантій з цього погляду відповідно до стандартів Ради Європи, включно зі Стамбульською конвенцією.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що за рішення ЄСПЛ Ірині Левчук виплатять понад 4 тисячі євро компенсації за невідселення домашнього кривдника.

Щоб дізнатися про існуючі механізми та заходи із протидії домашньому насильству пропонуємо пройти тест: Домашнє насильство. Чи в темі ви, щоб протидіяти?

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: