Кримську правозахисну групу визнали “небажаною організацією” на території Росії
Генеральна прокуратура РФ визнала “небажаною організацією” Кримську правозахисну групу.
Про це повідомили у російському відомстві.
Кримська правозахисна група почала свою роботу у 2015 році. Правозахисники займаються збором та аналізом інформації з окупованого півострова, співпрацюють з органами влади, а також іншими міжнародними та українськими організаціями, аби підтримувати присутність теми прав людини у Криму в інформаційному просторі. Аналітики організації періодично випускають звіти, зокрема про сфабриковані судові процеси, незаконний призов у армію РФ та інтернет-блокування на півострові.
Згідно з повідомленням російської Генеральної прокуратури, діяльність правозахисників “представляє загрозу конституційному ладу та безпеці Російської Федерації”.
У коментарі ZMINA керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник сказала, що хоча рішення російської Генпрокуратури по суті забороняє діяльність КПГ на території Росії та окупованого Криму, воно є скоріш символічним:
“Це закономірний наступний крок від влади РФ. Неодноразово Роскомнагляд надсилав нам заборони на публікацію наших матеріалів, що стосувались збору інформації про воєнні злочини Росії у Криму. До прикладу, незаконний призов чи політичні переслідування. Воєнні прокурори РФ декілька разів звертались до судів щодо заборони нашої діяльності. У принципі на нас це рішення прямого впливу не має, бо ми знаходимось на території материкової України. Для нашої кримської команди це певне визнання, адже у Росії небажаними визнають ті організації, що проставляють загрозу конституційному строю, обороноздатності чи безпеці країни. Ми можемо радіти, що представляємо небезпеку для РФ. Нашої діяльності це не зупинить”.
Водночас Скрипник зазначила, що такий крок влади Росії створює додаткові ризики для родичів правозахисників, які досі залишаються у Криму.
Оскаржувати рішення російської Генпрокуратури в організації не збираються.
“Це не має жодного сенсу. На сьогодні у нас є набагато більш важливі завдання, наприклад, домогтись трибуналу та зупинити війну”, – каже Скрипник.
Визнавати організації небажаними у Росії почали у 2015 році, коли Держдума прийняла відповідні поправки до тамтешнього законодавства. “Небажаним” організаціям заборонено відкривати у країні структурні підрозділи, поширювати свої інформаційні матеріали, зокрема в інтернеті, й вести свої проєкти.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International назвала закон про “небажані” організації способом “очорнення незалежних НКО, позбавлення їх фінансування та накладення суворих покарань на їхніх членів”.
Нині у списку “небажаних організацій” знаходяться понад півсотні найменувань.
Фотографія обкладинки: Вікіпедія
