Кримськотатарський ресурсний центр закликає світ вводити персональні санкції проти порушників прав людини в окупованому Криму

Дата: 19 Січня 2024
A+ A- Підписатися

Кримськотатарський ресурсний центр закликав країни ввести персональні санкції проти порушників прав людини на тимчасово окупованій території (ТОТ) Автономної Республіки Крим. 

Про це йдеться у повідомленні громадської організації. 

Росіяни на системному рівні переслідують кримських татар в адміністративних та кримінальних справах, починаючи з початку військової операції РФ та захоплення Криму у 2014 році. На фото: Міляуша Ульданова, дружина кримськотатарського політв’язня Сейдамета Мустафаєва

Повідомляється, що Кримськотатарський ресурсний центр системно працює у напрямі адаптації законів–аналогів Акта Магнітського з метою введення персональних санкцій стосовно осіб, відповідальних за порушення прав людини в Криму.

Громадська організація розробила Методику оцінки доцільності введення персональних санкцій стосовно осіб на ТОТ, які співпрацюють з окупаційними адміністраціями Російської Федерації.

На основі цієї методики експерти Кримськотатарського ресурсного центру представили список зі 166 осіб, які порушують права людини в окупованому Криму. Крім цього, була представлена ​​класифікація осіб, причетних до переслідування політичних в’язнів, їхніх родичів та активістів Криму:

  1. Співробітники незаконного “Управління ФСБ Республіки Крим”;
  2. Співробітники незаконного “МВС Республіки Крим”;
  3. Співробітники незаконної “прокуратури”;
  4. Так звані “судді”;
  5. Незаконні секретарі “суду”;
  6. Експерти/ лікарі;
  7. Співробітники незаконної “Федеральної служби виконання покарань”;
  8. Адвокати за призначенням силових структур;
  9. Інші посадові особи. 

З детальним списком осіб, причетних до порушень прав людини в окупованому Криму, можна ознайомитися із діаграми громадської організації. 

Повідомляється, що у вересні 2021 року Кримськотатарський ресурсний центр направив санкційний список із 50 осіб, відповідальних за порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму Міністерству закордонних справ України, Офісу президента України, Службі безпеки України, а також посольствам країн США, Великобританії, Канади, Естонії, Латвії, Литви та ЄС.

Як відомо, за 2023 рік у тимчасово окупованому Криму правозахисники зафіксували 173 затримання, 65 обшуків, 217 арештів, 186 допитів, а також майже 300 випадків порушення права на справедливий суд і понад 50 – права на здоров’я.

Раніше Представництво президента України в Автономній Республіці Крим повідомило, що станом на січень 2024 року росіяни незаконно ув’язнили 204 особи, з яких 123 – кримські татари.

Напередодні ZMINA повідомляла, що пропозицією Представництва Президента України в АРК було накладено санкції на 56 “суддів”, що виносили неправомірні рішення у політично мотивованих кримінальних переслідуваннях. До нових санкційних пропозицій увійшли також 22 незаконних “суддів”, які виносять неправомірні рішення в адміністративних справах проти тих кримчан, яких росіяни переслідують за проукраїнську та антивоєнну позицію.

Нагадаємо, у Міжнародний день припинення безкарності 2023 року за злочини проти журналістів правозахисники представили імена причетних до переслідування та тиску на незалежних журналістів у тимчасово окупованому Криму. До списку також увійшов засуджений за злочин Цикуренко. 

Правозахисники передали інформацію та докази щодо всіх злочинців до державних органів для відкриття кримінальних проваджень і накладення санкцій. Також ці списки передадуть представникам країн Європейського Союзу та США для занесення цих осіб до санкційних списків на міжнародному рівні.

У липні 2023 року керівний партнер Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш на полях Кримської платформи заявив, що Міжнародний кримінальний суд недопрацьовує в питанні розслідування міжнародних злочинів щодо цивільних у тимчасово окупованому Криму.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
 
Раніше посол України в Бразилії Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер, щоб завершити війну цього року.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter