Кримські силовики й пропагандисти скоординовано принижують кримчан за проукраїнську позицію, щоб залякувати населення – Irade

Кожен четвертий кримчанин, якого змусили публічно перепрошувати за свою проукраїнську позицію, зазнавав додаткових принижень.

Таких висновків дійшли правозахисники кримської ініціативи Irade, які вивчили сотню відеороликів, опублікованих у місцевих пропагандистських пабліках і медіа. Результати дослідження кримські правозахисники передали виданню ZMINA.

Здебільшого людей примушували публічно висловлювати впевненість у перемозі російської армії, висловлювати слова підтримки російській військовій агресії та освідчуватися в коханні російському президенту.

До інших популярних серед кримських силовиків принижень належить примус співати російський гімн або інші патріотичні пісні. Крім того, фіксувалися випадки, коли кримчан змушували заявляти, що вони переглянули свої переконання, вважають українців “клятою нечистю”, а також дякувати “товаришеві майору, що ця пляшка в мене в руках, а не в іншому місці”.

У кількох випадках після затримання співробітники поліції записували відео вибачень, попередньо доповнивши зовнішній вигляд затриманих атрибутикою, покликаною посилити приниження. Наприклад, Ксенію Голубенко одягли у військове екіпірування окупаційної армії (бронежилет і каску), змусивши стверджувати, що вона готова брати участь у “спецоперації” і , а Євгена Шведа змусили перепрошувати, тримаючи в руках російський прапор зі словами “росіяни знову розбили шведів”.

Правозахисники зібрали докази того, що деякі записи зроблено в приміщеннях силових структур, і звернули увагу на узгодженість взаємодії з ресурсами російської пропаганди, які методично поширюють такий контент на постійній основі.

Водночас експертизи зазначили, що в самих матеріалах пропагандистів періодично використовуються образливі вислови на кшталт “ждун”, “хохлуха” та “что с е..м”. Однак формування агресивного ставлення до людей із проукраїнськими переконаннями відбувається в коментарях до публікацій, у яких зафіксовано заклики щодо потреби застосувати до переслідуваних насильство або навіть прямі погрози на адресу цих людей.

Серед найпопулярніших пропозицій, які активно просуваються в коментарях, – зґвалтування пляшкою в анальний прохід, убивство через саджання на кіл, розстріл і закопування живцем.

Правозахисники Irade дійшли висновку, що практика приниження власної гідності людей із проукраїнськими настроями застосовується в Криму масово, систематично і переважно шаблонними методами (зачитуванням на відео юридично вивіреного і не характерного для простого мовлення тексту вибачень).

Це робиться для демотивації осіб, які демонструють свої проукраїнські настрої, та запобігання зростанню таких настроїв шляхом залякування цивільного населення.

Станом на 5 серпня 2024 року Представництво президента України в Автономній Республіці Крим зафіксувало 913 випадків надходження матеріалів, складених за ст. 20.3.3 КпАП РФ, до незаконних “судів” на території тимчасово окупованого Криму. З них у 811 випадках було ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу або приєднано до іншої справи за іншою статтею і винесено сукупне рішення. У 18 випадках розгляд матеріалів триває.

25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини в міждержавній справі “Україна проти Росії” ухвалив, що РФ діяла з порушенням правил міжнародного гуманітарного права і невідповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необґрунтовано встановивши своє законодавство на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.

Крім того, судді ЄСПЛ зазначили, що застосування російського законодавства було обов’язковим для всіх “судів” на території Криму і воно застосовувалося до всіх судових проваджень і всіх зацікавлених осіб. Цього вистачило ЄСПЛ, щоб зробити висновок, що “суди” в Криму не є такими, що “створені законом”, у розумінні статті 6 Європейської конвенції (“Право на справедливий суд”) після запровадження Росією так званого “Договору про приєднання”.

Напередодні в Києві експонувалася виставка “Небачена сила”, присвячена тим цивільним України, які чинять ненасильницький опір російській окупації.