Кримська правозахисниця пояснила, чому Україні потрібні інструменти перехідного правосуддя
Правоохоронна система не може самостійно впоратися з непіднімним обсягом кримінальних справ, пов’язаних з російсько-українською війною, тож Україні потрібно запроваджувати інші інструменти перехідного правосуддя для досягнення справедливості.
Таку думку під час дискусійної панелі “На межі законності та безкарності. Як держава має комунікувати складну тему колабораціонізму для українців в окупації” на Donbas Media Forum висловила партнерка Адвокатського обʼєднання AZONES Дар’я Свиридова.
Дар’я СвиридоваНа думку правозахисниці, в Україні наразі відсутня зважена державна політика щодо покарання винних і захисту невинних, а також бракує системного бачення у сфері перехідного правосуддя.
Експертка висловила занепокоєння, що нинішня практика у сфері притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність призводить до втрати потенційних свідків воєнних злочинів: люди, які перебували під окупацією, бояться звертатися до слідства, остерігаючись, що самі стануть підозрюваними в колабораціонізмі.
“Є велика кількість заляканих людей на окупованих територіях, які бояться не те що переїжджати на підконтрольну українському уряду територію, а й свідчити щодо тих страшних міжнародних злочинів, які вони бачили на власні очі”, – прокоментувала правозахисниця. Водночас вона наголошує, що таке становище шкодить розслідуванню тяжких злочинів і створює хибне уявлення про ефективність системи.
“Питання про межі відповідальності за колабораційну діяльність потребує серйозної дискусії. Що ми можемо точно робити зараз, це адвокатувати зміни до законодавства. Сьогодні законодавство про колабораційну діяльність не відповідає ані здоровому глузду, ані вимогам правової визначеності, ані нормам міжнародного гуманітарного права, ані цілям політики реінтеграції”, – сказала правозахисниця.
Вона також вважає, що Україна має вибудовувати “адекватну слідчу практику”, а громадськості потрібно допомагати моніторити, навчати фахівців, як з цими справами працювати вже сьогодні та як вибудовувати “адекватну політику держави”, щоб не перекладати власне відповідальності за окупацію з окупанта на людей, які вимушені були залишатись або виживати в окупації.
Крім того, правозахисниця зазначила, що державі потрібно розглянути інші інструментарії, які б задовольняли запит суспільства на справедливість.
“На сьогодні всі очікування суспільства на досягнення справедливості держава здебільшого поклала на систему правосуддя і правоохоронних органів. Як на мене, це неймовірно важкий, надмірний і неадекватний тягар. Ну не має правоохоронна система розв’язати сама це завдання. Стало очевидно, що обсяг кримінальних справ непідйомний. Треба чесно про це говорити. Система правоохоронних органів уже говорить про те, що потрібно побудувати пріоритезацію не тільки в справах про нацбезпеку, а й навіть щодо міжнародних злочинів”, – пояснила Дар’я Свиридова.
Вона також указала, що перехідне правосуддя, інструменти давно напрацьовані не нами, а за результатами різних інших міжнародних збройних конфліктів.
Серед інших інструментаріїв, з якими Україна можна працювати в контексті досягнення справедливості, інструмент люстрації.
Читайте також: 68% українців підтримують люстрацію як один з інструментів відновлення справедливості – соцопитування
“Почасти очікування громад, які пережили окупацію або перебувають у прифронтовій зоні, пов’язані з тим, щоб не тільки або не стільки посадити колаборантів, а щоб ці люди ніколи більше не повернулися до влади. Це топочікування, пов’язане не просто зі справедливістю, а й із власною безпекою. І, щоб досягти цього, необов’язково всіх посадити. Наприклад, уже зараз держава могла б розбудовувати інструменти люстрації для людей, чиї дії не завдали значної шкоди, щоб призводити до кримінальної відповідальності. Держава може застосовувати зрозумілі, оперативні, прозорі, законні механізми на основі міжнародних підходів та з індивідуальною оцінкою, які б дозволяли не допускати людей, що скомпрометували себе співпрацею з окупантом, до, зокрема, виборчих посад, до керування державою, до правоохоронних органів”, – пояснила вона.
Читайте також: Люстрація як запобіжник реваншу проросійських сил на повоєнних виборах в Україні
Нагадаємо, у червні 2025 року в Києві правозахисники презентували модель люстрації для України.
21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
