Координаційні центри підтримки потерпілих Офісу генпрокурора працюють в 9 прифронтових областях

Відділи Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу генпрокурора вже діють у дев’яти прифронтових містах. Надалі їх планують розширювати, оскільки деякі кримінальні провадження передають до інших регіонів.

Про це під час конференції “Від свідчення до вироку. Правосуддя в умовах війни” повідомила керівниця третього відділу Центру підтримки потерпілих і свідків Офісу генпрокурора Вікторія Настина, передає ZMINA.

За її словами, за кожною статистикою стоять люди, які пережили окупацію, насильство чи неволю. Саме тому система кримінальної юстиції поступово переходить до людиноцентричного підходу. Одним з кроків у цьому напрямку стало створення Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків від воєнних злочинів. Його завдання полягає у підтримці людей, які постраждали від воєнних злочинів. Як показує практика, участь потерпілих у кримінальному провадженні неможлива без належної підтримки.

“Ще кілька років тому система зосереджувалася переважно на доказуванні злочину. Сьогодні важливо зберігати баланс між ефективним розслідуванням і повагою до прав та гідності потерпілих“, – зазначила Настина.

Вікторія Настина. Скриншот

Вона пояснила, що люди по-різному переживають травматичний досвід. Хтось відновлюється швидше, хтось потребує тривалого супроводу – психологічного, медичного і соціального. Тому тут ключову роль відіграє правильна комунікація з потерпілими.

Водночас важливо дбати й про самих працівників центрів, адже вони також зазнають емоційного навантаження, працюючи з травматичними кейсами. За словами посадовиці, фахівців, зі свого боку, мають дотримуватися зваженого підходу у спілкуванні з такими людьми, щоб не нашкодити, а допомогти їм відновитися.

Настина наголосила, що жодна державна інституція не може самостійно забезпечити повний обсяг підтримки. Тому робота вибудовується у взаємодії з правоохоронцями, соціальними службами та медичними закладами.

За її словами, перш ніж людина зможе повноцінно співпрацювати зі слідством, потрібно забезпечити її базові потреби. Лише тоді вона здатна давати свідчення і допомагати у розслідуванні воєнних злочинів.

“Ефективне правосуддя неможливе без довіри до держави. А довіра формується через підтримку – коли людина відчуває себе в безпеці“, – підкреслила вона.

Представниця Офісу генпрокурора також зазначила, що багато потерпілих повертаються фактично в нікуди: без житла, часто без родини поруч, адже близькі залишилися на окупованих територіях або виїхали за кордон.

Нагадаємо, за інформацією правоохоронців Херсонщини, у російській неволі через катування або відсутність медичної допомоги загинули 29 українців. Ще троє людей померли після звільнення.

За весь час великої війни з незаконного увʼязнення вдалося звільнити 1017 мешканців Херсонської області, ще 923 людини досі утримуються на тимчасово окупованих територіях або в Росії.

Крім того, ключовим елементом політики перехідного правосуддя для України має залишатися робота з потерпілими від війни, однак нині держава не має цілісної рамки підтримки таких людей. 

Україна має виробити спільне бачення того, як має виглядати система перехідного правосуддя. Вона нагадала, що класична модель перехідного правосуддя передбачає чотири компоненти, однак в Україні основний фокус поки що зосереджений на кримінальному переслідуванні.