Комітет Ради закликав президента підписати указ про нагородження лауреатів Шевченківської премії

Члени комітету гуманітарної та інформаційної політики звернулися до президента Володимира Зеленського з проханням підписати указ про відзначення лауреатів Шевченківської премії за 2022 рік, а також провести комітетські слухання щодо відзнаки.

Рішення ухвалили на засіданні 17 березня 2023 року, пише “Детектор медіа”.

Джерело: сайт Національної премії імені Тараса Шевченка

Звернутися до президента України з проханням невідкладно підписати указ, що затвердив би результати роботи Шевченківського комітету, запропонував нардеп Володимир В’ятрович.

“9 березня мав вийти указ президента про присудження премії лауреатам. На жаль, цього не сталося. Із заяви членів Шевченківського комітету ми дізналися, що 9 березня відбулася зустріч в Офісі президента, де пропонувалося додати нові номінації. Безперечно, можна вводити нові номінації, але на перспективу. Через спроби втрутитися в процедури ми стоїмо перед загрозою руйнування інституції”, — сказав він, додавши, що перегляд “правил гри під час гри” призвів до відставки всього комітету Шевченківської премії.

Перша заступниця голови комітету Ірина Констанкевич розповіла, що до неї звернулися представники наукової спільноти, для яких важливо розуміти, що відбувається з Шевченківською премією.

“Йдеться не про шанованих сучасників, яких нагороджують цією премією. Йдеться не про кошти, хоча 400 тисяч — це великі гроші. Йдеться про сам статус національної премії. Всі лауреати лишаються в історії. Я зробила депутатський запит до Шевченківського комітету з проханням надати мені всі матеріали, які супроводжували відбір. Чим керувалися члени журі, які здійснили такий вибір? Тому що у зверненнях до мене є питання щодо процедури відбору. Хоча у фіналі є дуже гідні люди…” — сказала вона.

Голова комітету Микита Потураєв запропонував питання, які порушила Констанкевич, обговорили на комітетських слуханнях.

Нагадаємо, що 12 березня Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка назвав переможців у номінаціях  “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво” та “Кіномистецтво”. У 2023 році оголошення лауреатів вперше за історію премії відбулося не 9 березня в день народження Кобзаря.

На премію цього року в номінації “Журналістика і публіцистика” також висували Павла Казаріна, Ольгу Дубчак та Богдана Логвиненка.

Голосування відбулося 15 лютого 2023 року. За результатами конкурсу Комітет підготував і вніс президентові подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного указу. 

Раніше Комітет Шевченківської премії оголосив про створення в рамках премії спеціальної номінації “За внесок у перемогу”, до якої увійдуть твори, написані у 2022 році “на війні чи про війну”. Оголошення усіх переможців Шевченківської премії цього року переноситься на день перепоховання Шевченка 22 травня.

16 березня стало відомо про те, що члени Комітету Шевченківської премії заявили про складання повноважень через незгоду щодо введення в прискореному порядку нових номінацій і критеріїв до положення відзнаки.

13 березня голова Комітету премії Юрій Макаров пішов у відставку на тлі скандалу з перенесенням оголошення лауреатів відзнаки, разом з ним зі складу органу вийшла художниця Влада Ралко.

Громадська діячка Світлана Благодєтєлєва-Вовк так прокоментувала цю ситуацію: “На прикладі вручення премії цього року ми бачимо конфлікт між персоналістською та інституціоналізованою владою. Якими б гарними не були приводи для внесення змін до премії їм має передувати демократична процедура обговорення, балансування інтересів та затвердження, а не бажання пари людей у стилі “хочу і можу”.

На її думку, востаннє українці бачили таке протискання рішення 2005 року, коли віцепрем’єр з гуманітарних питань Микола Томенко “в адміністративно-наказному стилі” направив гурт “Гринджоли” на Євробачення.

“Чи є відставка 13 членів комітету з вручення ефективним способом продемонструвати владі незгоду із ручним управлінням — питання. Оскільки на їхнє місце знайдуться люди, готові виконувати будь-які вказівки персоналістської влади. Але із моральної точки зору — це вчинок — не дати собою маніпулювати та зберегти волю до інституційної діяльності”, — резюмувала активістка.