Комітет ООН проти катувань вимагає від Росії утриматися від виконання вироку над кримським політв’язнем Аметом Сулеймановим
Комітет ООН проти катувань (CAT) відреагував на звернення кримського бранця Кремля Амета Сулейманова щодо призначення йому покарання, несумісного зі станом його здоров’я.
Про це повідомила правозахисна організація “Крим SOS“та адвокат Сергій Заєць на своїй фейсбук-сторінці.
Захисник Сергій Заєць, який представляє інтереси Амета Сулейманова в САТ, повідомив, що своїм проміжним рішенням Комітет звернувся до Росії з вимогою утриматися від виконання вироку до подальшого рішення. Також Комітет наполягає на проведенні комплексного медичного обстеження та надання необхідного лікування політв’язню.
Через серйозні кардіологічні захворювання та відсутність належної медичної допомоги в російській пенітенціарній системі, вирок Амету Сулейманову фактично є засудженням до повільної смерті. Про необхідність такої операції йшлося ще до початку кримінального переслідування громадянина України, але лікарі вже декілька років її так і не проводять.
“Це (проміжне рішення комітету) дає шанс врятувати життя засудженого, але, на жаль, не виключає виконання очевидно неправосудного вироку. Наприклад, виконання вироку росіяни можуть відтермінувати до покращення стану здоров’я Сулейманова або замінити на таке, що забезпечить доступ до медичної допомоги й не становить загрози для життя”, – сказав голова правління “Крим SOS” Олексій Тільненко.
Амет Сулейманов29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив обвинувальний вирок чотирьом кримським татарам. Сулейманова засудили до 12 років позбавлення волі за нібито причетність до релігійної організації “Хізб ут-Тахрір”. З них перші три з половиною роки засуджений має провести в приміщенні камерного типу.
9 лютого 2023 року російський апеляційний суд у Власисі відхилив апеляційні скарги й залишив вирок у силі. Адвокатка Ліля Гемеджи назвала вирок “смертельним”, оскільки Сулейманов має серйозні проблеми зі здоров’ям, йому рекомендована заміна серцевого клапана.
Представники правозахисних організацій засудили переслідування Амета Сулейманова, Рустема Сейтмеметова, Османа та Сейтумера Сейтумерових та інших кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму.
“Крим SOS” зафіксувала щонайменше шість випадків катувань кримських політв’язнів у 2022 році.
Крім катувань, кримські політв’язні також страждають від жорстокого та нелюдського поводження. Зокрема, затриманим не надають належної медичної допомоги. Через це у лютому 2023 року загинули два кримських політв’язні: Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
“Крим SOS” вказує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення склав 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання із перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
