Комітет міністрів Ради Європи прибрав обмеження терміну діяльності реєстру збитків України

Комітет міністрів Ради Європи змінив Статут Реєстру збитків для України, прибравши обмеження терміну його діяльності. 

Про це повідомила голова Київського офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова під час вебінару “Практичні аспекти звернення до Реєстру збитків для України (категорії заяв, відкритих до подання в підгрупі А3, заяви, пов’язані з втратою майна, доходу або засобів до існування)”. 

Вона нагадала, що ухваленою травні 2023 року резолюцією Ради Європи був затверджений статут реєстру. У ньому зазначено, що реєстр створюється на три роки з можливістю продовження дати його діяльності. Комітет міністрів Ради Європи вніс нові зміни, прибравши термін дії реєстру.

“Тобто на сьогодні невизначений. Реєстр підтвердив свою спроможність, активну роботу і діятиме доти, доки він не ввійде до складу повноцінно створеного Міжнародного компенсаційного механізму”, – сказала Ганна Христова.

Вона нагадала, що цей механізм як спеціальний ad hoc і інструмент створює міжнародна спільнота за активною участю українського уряду і він охоплюватиме Реєстр збитків для України на першому етапі, компенсаційну комісію та компенсаційний фонд.

“Реєстр збитків з усіма напрацюваннями та поданими потерпілими заявами ввійдуть до складу Міжнародного компенсаційного механізму, який буде створений у повному обсязі. Безумовно, фіксація збитків і шкоди є самостійним і надважливим завданням. Ми неодноразово говорили: сліди шкоди, збитків і втрат швидко зникають, і що якісніше й оперативніше вони задокументовані, то краще вони будуть збережені й не допустять виправлення історичної правди”, – прокоментувала Христова.

Вона вказала, що штаб-квартира реєстру неодноразово офіційно наголошувала на фіксації та візуалізації завданої шкоди через подані заяви.

“Тобто загальна фраза про значні збитки, про великі страждання на четвертий рік повномасштабного вторгнення вже не справляє того ефекту. Міжнародна спільнота створила офіційний шлях, через який фіксується, документується заподіяна шкода, і міжнародна спільнота очікує побачити, у який спосіб відповідну шкоду зафіксовано”, – пояснила Ганна Христова.

Очікується, що до кінця 2025 року країни фіналізують міжнародний договір, який утворить і визначить засади діяльності комісії з розгляду заяв, а у 2026 році розпочнеться процес ратифікації країнами цього договору. 

Ганна Христова повідомила, що реєстр цінує співпрацю з громадськими об’єднаннями в межах координаційної платформи реєстру громадянського суспільства.

“Ми дуже цінуємо, що започаткована минулого року платформа відбулася як така. Про неї згадує Парламентська асамблея Ради Європи як про інструмент діалогу між громадянським суспільством і реєстром”, – додала вона.

Нагадаємо, Міжнародний реєстр збитків (RD4U) створили для збору заяв про компенсацію шкоди, спричиненої російською агресією проти України з 24 лютого 2022 року. Він охоплює збитки, завдані на території України в її міжнародно визнаних кордонах як фізичним і юридичним особам, так і державі.

Реєстр заснували Україна, Європейський Союз та ще 42 країни. Він розташований у Гаазі та є першим етапом створення Міжнародного компенсаційного механізму.

Реєстр наголошував на принципі його роботи, що ґрунтується на інтересах потерпілих та на постраждалоцентричному підході. Тож перші відкриті для подання заяв категорії стосуються фізичних осіб у групі A. 

У серпні Реєстр збитків відкрив нову категорію для власників нерухомості на тимчасово окупованих територіях, доступ до якої вони втратили.

Раніше Міжнародний реєстр також відкрив нові категорії заяв, зокрема: 

• A1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
• A2.3 “Серйозні тілесні ушкодження”;
• A2.4 “Сексуальне насильство”;
• A2.5 “Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання”;
• A2.6 “Позбавлення свободи”;
• A2.7 “Примусова праця або служба”.

12 березня 2025 року реєстр збитків відкрив нову категорію, а саме – A2.2 “Зникнення безвісти близького члена сім’ї”. Також із січня 2025 року відкрито до подання заяв категорію А2.1 “Смерть близького члена сім’ї”, а з квітня 2024 року – категорію А3.1 “Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна”.

Читайте також: Як подати заяву на компенсацію до Реєстру збитків через зниклого безвісти родича – інструкція

У щорічній доповіді Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець указав на недоліки в підтримці осіб, майновим правам яких Російська Федерація завдала шкоди своєю війною. Він закликав Мінрозвитку та Мінцифри усунути недоліки. Він також закликав владу вдосконалити та синхронізувати системи захисту постраждалих від війни з Міжнародним реєстром збитків.