Лубінець закликав вдосконалити та cинхронізувати системи захисту постраждалих від війни з міжнародним Реєстром збитків

Національна система захисту та підтримки жертв російської агресії потребує вдосконалення та синхронізації з міжнародним Реєстром збитків для забезпечення справедливих компенсацій.

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році, яку він презентував у парламенті 1 травня 2025 року.

Омбудсман пояснив, що триваюча збройної агресії РФ проти України продовжує спричиняти значну шкоду мільйонам людей: як майнову – руйнування житла, інфраструктури, виробництв, мінне забруднення земель, – так і немайнову – втрати життя та здоров’я, масове внутрішнє переміщення, обмеження доступу до базових послуг, екологічна шкода.

Уповноважений оцінює, що держава поступово впроваджує заходи для підтримки постраждалих, зокрема соціальні виплати, житлові гарантії, компенсації та інші форми допомоги, проте повномасштабна агресія РФ, що розпочалася у 2022 році, створила нові виклики для захисту та підтримки постраждалих.

Лубінець констатує, що чинна система засобів правового захисту та підтримки постраждалих унаслідок збройної агресії проти України потребує вдосконалення, оскільки:

• критично збільшилася кількість постраждалих осіб, зокрема тих, які зазнали значної шкоди життю і здоров’ю, чиє житло було пошкоджене чи зруйноване;
• існує підтримка з боку міжнародних партнерів запиту і прагнень України забезпечити справедливу компенсацію постраждалим через створення міжнародного компенсаційного механізму, першим кроком якого є створений Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України.

Омбудсман вказує, що вдосконалення національної системи заходів правового захисту та підтримки постраждалих осіб має відбуватися з урахуванням потреби їх синхронізації з Реєстром збитків для як першого компонента майбутнього міжнародного компенсаційного механізму та забезпечення їх узгодженості, взаємодоповнюваності та сумісності.

Омбудсман підкреслює, що всі органи влади повинні активно співпрацювати з Реєстром збитків та інформувати громадян України, незалежно від їхнього місцезнаходження, про можливість подання заяв на отримання репарацій.

У вересні 2023 року Омбудсман створив робочу групу для розробки пропозицій щодо відшкодування шкоди постраждалим від російської агресії. До робочої групи увійшли народні депутати України, представники всіх дотичних органів виконавчої влади, громадянського суспільства та міжнародних організацій, зокрема УВКБ ООН, МОМ, Рада Європи, USAID, NRC, DRC.

За результатами засідань робоча група підготувала проєкт Концепції вдосконалення національної системи засобів правового захисту та підтримки постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Це комплексний візійний документ, розроблений з метою формування узагальненого систематизованого цілісного бачення програм підтримки та невідкладних репараційних, компенсаційних заходів для осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.

Уповноважений надіслав цю концепцію на розгляд уряду для підготовки з тим, щоб Кабмін підготував Стратегію підтримки осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.

“Зважаючи на те, що Мінреінтеграції не підтримало ініціативу Уповноваженого, за координації Офісу президента триває робота щодо підготовки проєкту Указу Президента про затвердження відповідної Стратегії”, – йдеться у Щорічній доповіді. 

Уповноважений пояснює, що аналіз законодавства за 2023–2024 роки показав, що в державній політиці сформувалися два паралельні напрямки захисту постраждалих від війни. Вони розділяють шкоду, завдану громадянам, на майнову та немайнову.

Напередодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабінет Міністрів України запускає Систему збору даних про немайнову шкоду, заподіяну внаслідок війни. Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова переконана, що ця система допоможе в майбутньому підтримати потерпілих та зберегти пам’ять.

Офіс омбудсмана пояснив, що цей облік – перший крок у побудові ефективної системи підтримки
громадян, особистим немайновим правам яких завдано шкоди. Уповноважений нагадує, що наступним кроком, відповідно до прикінцевих положень Закону № 4071-ІХ, має стати розробка та ухвалення комплексного закону про заходи з підтримки постраждалих. Цей документ має передбачити як нові заходи з підтримки постраждалих осіб, так і удосконалені вже наявні.

Лубінець наголосив на важливості визначеності у законі змісту поняття “особа, яка постраждала від збройної агресії проти України”, та щоб він запроваджував чітку категоризацію постраждалих осіб. Мінсоцполітики вже розпочало роботу з підготовки цього законопроєкту.