Комісія ООН знайшла невелику кількість порушень Україною міжнародного гуманітарного права: про що йде мова?

Попри те, що у переважній кількості зафіксованих спеціальною Комісією ООН порушень у сфері міжнародного права в Україні відповідальні російські збройні сили, слідчі задокументували “невелику кількість порушень”, скоєних українськими Збройними силамиі . 

Мова йде про ймовірні невибіркові атаки, наражання цивільних на небезпеку та інциденти з полоненими російськими військовими. 

Про це йдеться у звіті слідчої комісії ООН.

Члени слідчої комісії ООН щодо України на пресконференції в Женеві 16 березня 2023 року. Фото: Fabrice Coffrini/AFP

Слідчі наголошують, що у своїй роботі зосередились на розслідуванні поведінки під час ведення бойових дій і скоєнні порушень особистої недоторканності, наприклад, позасудових стратах, катуванні та жорстокому поводженні, позбавленні волі, а також сексуальному і гендерному насильстві. Розглядали й порушення законів про окупацію та переміщення дітей.

Слідчі виявили випадки, коли українські військові, можливо, використовували касетні боєприпаси та протипіхотні міни, які розкидають за допомогою ракет. Могло це відбуватись в Ізюмі на Харківщині торік, коли регіон був окупований російськими військами.

“Україна, на відміну від Російської Федерації, є державою-учасницею Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, якою забороняється будь-яке використання протипіхотних мін”, – нагадують члени комісії. 

У доповіді описують щонайменше три випадки в Ізюмі: 

• 9 травня, коли стався обстріл житлового району, в результаті якого три людини загинули та шість отримали поранення; 
• 14 липня, коли в районі центрального ринку стався обстріл, в результаті якого були поранені дві літні жінки;
• 16 липня, коли кілька суббоєприпасів влучили в житловий район, у тому числі в дитячий садок, де шукали притулку близько 250 осіб, в результаті чого загинули двоє літніх людей.

На думку комісії, українські військові, ймовірно, вчинили невибіркові атаки та порушили міжнародне гуманітарне право. До такого висновку вони дійшли, “розглянувши контекст, у якому сталися ці інциденти, зокрема, те, що напади було здійснено в період, коли атакована територія перебувала під контролем російських збройних сил”.

Можливе використання українськими військовими протипіхотних мін у війні з Росією раніше фіксувала організація Human Rights Watch. У відповідь на це в Міністерстві закордонних справ України наголосили – Україна повною мірою виконує міжнародні зобов’язання, реалізуючи своє право на самозахист. 

Також експерти казали, що використання протипіхотних мін не завжди злочинне. Детальніше про це можете почитати за посиланням. 

Бронеколона українських військ рухається на Донеччині торік. Фото: Finbarr O’Reilly\The New York Times

Слідчі Комісії ООН кажуть, що під час ведення бойових дій російські збройні сили наражали цивільне населення на значні ризики, розміщуючи свої війська або техніку в житлових районах, а іноді цивільних просто змушували лишатися у небезпеці поблизу російських позицій.

Втім, також задокументували випадки, коли на територіях, підконтрольних українським Збройним силам, у деяких випадках не було розмежування між військовими та цивільними, що наражало останніх на небезпеку. Укладачі доповіді кажуть, що так було торік у Чернігові щонайменше в одному випадку.

“Українські сили територіальної оборони розмістили штаб у школі № 18, а деякі з їхніх членів – у школі № 21. Ці школи також використовувалися для роздачі гуманітарної допомоги населенню. 3 березня 2022 року авіаудар по обох школах призвів до загибелі цивільних осіб та військовослужбовців”, – йдеться у звіті. 

Комісія дійшла висновку, що й Україна, і Росія “поставили під загрозу цивільне населення, адже не вжили необхідних максимально можливих запобіжних заходів, таких як уникнення розгортання військових об’єктів у межах або поблизу густонаселених районів, і тим самим порушили міжнародне гуманітарне право”.

Нагадали також, що з міжнародного гуманітарного права випливає, що російські збройні сили повинні уникати розгортання будь-яких військових об’єктів поблизу атомних електростанцій, та жодна зі сторін конфлікту не має права робити станції об’єктом нападу. 

У наражанні цивільних на небезпеку Україну торік вже звинувачували представники міжнародною правозахисної організації Amnesty International. У відповідь на це українські посадовці та посадовці у ЄС нагадували, що все, що відбувається в Україні, є прямим наслідком російської агресії, а потреба розміщувати військове обладнання в мирних районах, які перебувають під атакою, – це ще один приклад того, якою нелюдською і невиправданою є російська агресія. 

Вогонь на схід від Харкова освітлює нічне небо. Фото: Fadel Senna/Agence France-Presse

Ще два інциденти, щодо яких у членів комісії ООН є висновки, стосуються випадків “поранення, катування та розстрілу полонених солдатів російських збройних сил”.

Мова йде про такі випадки: 

• у Малій Рогані на Харківщині в період з 24-го по 26 березня. Згідно з описом інциденту слідчими, “військовослужбовці ЗСУ під час допиту навмисно з близької відстані вистрілили в ноги трьом полоненим бійцям ЗС РФ, а одного з них побили прикладом рушниці”; 
• поблизу Дмитрівки на Київщині 29 березня. У той день “український військовослужбовець тричі вистрілив з близької відстані та поранив уже пораненого бійця ЗС РФ”. У ролику з інцидентом, який потрапив у мережу, зафільмували російських солдатів поблизу пораненого, зокрема одного зі зв’язаними за спиною руками та раною на голові, що свідчить про те, що його, ймовірно, стратили.

Ще під час публікації минулого звіту комісія зазначала, що українські правоохоронці за обома фактами відкрили кримінальні провадження. У новій доповіді зазначають, що листом про початок досудових розслідувань Офіс генерального прокурора одночасно повідомив – “об’єктивних даних про причетність українських військовослужбовців на той момент не встановлено, але слідчі дії тривають”.

Комісія наполягає, що відповідальні за порушення або офіційно належали до українських Збройних сил, або воювали разом з ними, коли сталися інциденти. 

Разом з цим у доповіді слідчі фіксують випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства з боку російської влади в місцях позбавлення волі, зокрема щодо військовополонених українців. Також вказують, що застосування тортур і жорстокого поводження з боку російської влади можна описати як “повсюдне і систематичне” й розцінити як злочини проти людяності.

Нагадаємо, що російські обстріли енергетичної інфраструктури України можуть бути злочином проти людяності, кажуть слідчі комісії ООН.