Коаліція правозахисних організацій оприлюднила дорожню карту законопроєктів для захисту прав постраждалих від війни

Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, проаналізувала стан ухвалення й виконання законів та надала рекомендації парламенту щодо ухвалення низки проєктів Закону, зокрема щодо компенсацій за зруйноване майно, прав ВПО, доступу до освіти й реєстрації актів цивільного стану на окупованих територіях.

Дорожню карту законопроєктів до чотирнадцятої сесії Верховної Ради, спрямованих на захист прав постраждалих від війни, оприлюднив Центр прав людини ZMINA. 

Правозахисники констатують, що в умовах неприпинюваної збройної агресії Росії проти України стало очевидним: попередні підходи законодавця, орієнтовані переважно на оперативне ухвалення рішень у кризових умовах, уже не відповідають поточній ситуації. Натомість існує об’єктивна потреба в розробленні та впровадженні системної законодавчої політики, яка б поєднувала оперативність реагування з довгостроковим стратегічним підходом до забезпечення належної підтримки постраждалого населення.

Правозахисна спільнота просить парламент перереєструвати законопроєкти, що стосуються постраждалих від війни й були зняті з розгляду через зміну уряду в липні 2025 року. Так, до прикладу, зняли законопроєкт № 9069, який у разі ухвалення мав розв’язати питання визнання та підтвердження актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України, в адміністративному порядку.

Також ідеться про законопроєкт № 11064, який мав створити підстави для формування військової адміністрації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Документ передбачав:

• механізм формування військових адміністрацій населених пунктів і районних військових адміністрацій;
• порядок взаємодії між ними;
• призначення посадових осіб;
• повноваження військових адміністрацій кожного адміністративно-територіального рівня.

Коаліція рекомендує Верховній Раді повторно зареєструвати та розглянути ці та інші важливі законопроєкти. 

Крім того, вона закликала Верховну Раду припинити порушувати власні процедури під час розгляду законопроєктів, які, зокрема, стосуються постраждалих від війни. Незважаючи на складність роботи парламенту в умовах воєнного стану як в організаційному, так і в конституційно-правовому вимірі, важливо зменшувати рівень відхилень від визначеної законодавчої процедури та вимог Регламенту Верховної Ради України, наголошується в документі.

Серед найпоширеніших порушень коаліція відзначає:

• відсутність висновків головних комітетів, висновків Головного науково-експертного управління;
• ненадання висновків Головного юридичного управління чи порушення строків їхнього оприлюднення;
• відсутність порівняльної таблиці до другого читання;
• несвоєчасне надання народним депутатам України можливості для ознайомлення з нею перед розглядом у залі засідань.

Окремо правозахисники коаліції відзначають негативну практику суттєвої, а подекуди радикальної зміни законопроєктів під час доопрацювання їх до другого читання.

“Така практика негативно впливає на якість і прозорість законодавчої процедури та підриває довіру до парламентських рішень”, – обґрунтовують правозахисники.

Водночас вони вказують на іншу проблему – деякі ухвалені парламентом важливі законодавчі ініціативи, спрямовані на забезпечення прав постраждалих унаслідок війни, не імплементуються належним чином. Так, до прикладу, 20 листопада 2024 року парламент ухвалив закон  № 4071-IX і . Він передбачає створення відповідної системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб унаслідок збройної агресії проти України. Втім, станом на 1 вересня 2025 року така система не утворена, що має негативний вплив на осіб, які зазнали відповідної шкоди.

Також не розроблено та не внесено на розгляд парламенту проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії РФ проти України, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями закону № 4071-IX. Коаліція закликає парламент посилити функцію контролю за реалізацією положень законодавчих актів, які він ухвалює.

Крім того, Верховну Раду закликають консолідувати зусилля для напрацювання єдиного бачення, системного підходу до вдосконалення механізму обліку та компенсації за знищення або пошкодження обʼєктів рухомого та нерухомого майна.

Правозахисники нагадують, що одним з основних напрямів законотворчої роботи останніх років є механізм надання компенсації за знищення та пошкодження житла внаслідок збройної агресії, визначений законом № 2923-IX. Одночасно на розгляді в парламенті перебуває низка інших законопроєктів (№ 10053, 11085, 11262,  11444,  11147, 12071, 12173, 13136), які вносять зміни до закону № 2923.

Правозахисникам незрозумілою лишається подальша доля ухваленого парламентом закону № 11161, який серед іншого передбачає, що об’єкти нерухомого майна на територіях активних бойових дій або ТОТ, обстеження яких неможливе з огляду на збройну агресію РФ, вважаються знищеними для цілей надання компенсації. Втім, зі спливом більш ніж восьми місяців з часу його ухвалення парламентом президент його так і не підписав.

Правозахисники коаліції нагадують, що на сьогодні доступ до компенсаційної процедури й надалі залишається обмеженим для власників знищених або пошкоджених об’єктів нерухомості, інформація про право власності на які відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також для тих, чиї об’єкти були знищені, пошкоджені або розташовувалися на ТОТ України до 24 лютого 2022 року.

Вони також констатують, що держава не забезпечила обліку пошкоджених або знищених об’єктів нерухомості за час війни з 19 лютого 2014 до 24 лютого 2022 року, як і обліку знищеної або пошкодженої нежитлової нерухомості. Так само понад 11 років відсутній облік знищеного або пошкодженого рухомого майна. Окремою прогалиною є відсутність оцінювання реалізації чинного механізму та викликів, пов’язаних з цим.

Також коаліція вказує, що Верховна Рада ухвалила законопроєкти, щодо яких правозахисники висловлювали застереження, зокрема щодо законопроєкту № 11469 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України”.

Читайте також: Правозахисна спільнота просить Зеленського ветувати законопроєкт про множинне громадянство: на які порушення вказують правозахисники?

Застереження коаліції стосувалися ризику втрати громадянства України мільйонами співвітчизників, які проживають на ТОТ України й змушені отримувати громадянство країни-агресора.

• актів цивільного стану – факти народження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу;
• освітніх “документів”;
• російських паспортів;
• медичних “документів”;
• судових рішень, ухвалених в окупації;
• правочинів щодо майна та документів, що посвідчують право власності на нього;
• підходів щодо стажу на ТОТ та пенсій. 

Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.

Ілюстраційне фото: Євген Васильєв

Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.