Кабмін затвердив порядок евакуації дітей без батьків: експертка закликає не допустити розлучення сімей

Кабінет Міністрів України затвердив постанову, яка детально врегульовує механізм примусової евакуації дітей із територій активних та можливих бойових дій без супроводу батьків або законних представників.

Раніше про це повідомили в уряді, а нещодавно відповідна постанова №953 зʼявилася у відкритому доступі.

На Рівненщину евакуаційним потягом з Донеччини прибули 27 людей, серед яких 8 дітей та 2 людей з інвалідністю. Травень, 2026 року.

Як повідомляє Мінсоцполітики, документ визначає порядок проведення примусової евакуації органами опіки та піклування спільно з Національною поліцією, запроваджує поняття “евакуйована дитина” та встановлює алгоритм подальших дій після вивезення дитини із небезпечної території.

Співзасновниця ГО “Розуміння кризи” Юлія Матвійчук у коментарі виданню ZMINA зазначила, що затверджений порядок значно покращує правову визначеність процедури порівняно з тим, що існувало раніше, оскільки деталізує алгоритм дій органів влади, порядок документування, інформування батьків, тимчасового влаштування дитини та її подальшого повернення. 

Водночас, за її словами, документ не усуває всіх ризиків, про які правозахисники попереджали уряд у своєму зверненні.

“Постанова не усуває всіх ризиків, оскільки частина з них закладена на рівні самого Закону (документ №4779-ІХ – ред.). Ми ще під час його ухвалення звертали увагу, що примусова евакуація дітей повинна залишатися винятковим механізмом, а основним принципом має бути евакуація сім’ї разом, а не розлучення дитини з батьками. Проте, на жаль, ні на рівні постанови, ні на рівні Закону не закріплена черговість оголошення видів евакуації”, – наголосила Матвійчук.

На її думку, оцінювати баланс між безпекою дитини та правами сім’ї потрібно не лише через саму процедуру евакуації, а й через те, наскільки швидко держава здатна допомогти родині возз’єднатися.

“Найголовніше – наскільки органи державної влади якісно інформують населення про евакуацію, чи знатимуть батьки всі процедури евакуації, чи будуть достатньо проінформовані, куди вони могли б евакуюватися і де будуть розміщені”, – сказала Матвійчук.

Юлія Матвійчук, співзасновниця ГО “Розуміння кризи”.

Експертка також звернула увагу на запобіжники, які з’явилися в постанові. Серед них – складання акта із визначеним переліком осіб, які його підписують, вручення інформаційної пам’ятки, чіткі строки передачі інформації між службами та порядок інформування батьків про можливість повернення дитини.

Втім, за словами Матвійчук, ефективність цих гарантій залежатиме від практики їх застосування.

“Будь-які запобіжники мають сенс лише тоді, коли вони супроводжуються належною практикою їх застосування. Важливо не лише здійснити відеозапис, а й забезпечити належне та достатнє у часі зберігання цього запису, можливість його використання для перевірки законності дій посадових осіб та доступ до нього у випадку виникнення спору”, – зазначила вона.

Говорячи про практичне застосування нового механізму, Матвійчук наголосила, що головною метою має залишатися безпека дитини, а не її вилучення із сім’ї.

“Розлучення дитини з батьками має залишатися крайньою мірою. Насамперед держава повинна робити все можливе, щоб евакуювати саме сім’ю, а не лише дитину”, – сказала вона.

Експертка також закликала максимально швидко забезпечувати возз’єднання родин після евакуації та не допускати, щоб розміщення дітей в інституційних закладах стало звичною практикою.

“Найрозповсюдженіша причина відмови від евакуації – брак інформації та відсутність розуміння, що ж буде далі. Це, на мою думку, залишається головним викликом, з яким нам разом потрібно працювати”, – підсумувала Матвійчук.

Нагадаємо, 10 лютого 2026 року Верховна Рада України ухвалила закон № 4775-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації” у другому читанні. Він, зокрема, передбачає зміни до Сімейного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, законів “Про охорону дитинства” та “Про правовий режим воєнного стану”.

27 лютого Коаліція організацій, що опікуються захистом прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, закликала президента ветувати закон №4775-ІХ. На думку правозахисників, у нинішній редакції він створює ризики порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права.

2 березня президент України Володимир Зеленський підписав закон. Втім, за оцінками експертів, документ не усунув ключових системних прогалин, а подекуди створив нові ризики.