Експерт пояснив, як розслідуватимуть злочини на Донбасі

Згідно з міжнародним гуманітарним правом держави іноді не несуть відповідальності за невибіркові обстріли. Невідступними правами людини є право на життя та заборона катувань.

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, про це сказав кандидат юридичних наук кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету, голова Комітету проти катувань Ради Європи Микола Гнатовський. 

“У міжнародному праві немає єдиного, уніфікованого підходу до захисту прав людини у таких важких ситуаціях, які сьогодні спостерігаються на території України, тобто ситуаціях збройних конфліктів“, – говорить експерт.

Основною метою міжнародного гуманітарного права є гуманізація збройних конфліктів, але повного розуміння того, чи воно є ефективним засобом захисту прав людини, немає в нас навіть на рівні керівництва держави, вважає Гнатовський.

Він зазначає, що в держави значно більше можливостей боротися з ворогом та відстоювати свої національні інтереси саме у рамках міжнародного права, ніж у рамках суто внутрішнього права, що регулює, наприклад, проведення антитерористичної операції. Коли йдеться про залучення збройних сил, без міжнародного гуманітарного права не обійтися – на відміну від ситуації, коли йдеться про якусь локалізовану групу озброєних терористів.

Однак міжнародне гуманітарне право завжди є компромісом між ідеєю гуманізації і прагненням уникнути зайвих жертв та конкретними, практичними потребами військових.

Експерт говорить, що бувають випадки, коли на цілком правових засадах країна може не нести відповідальності за жертви.

“Міжнародне гуманітарне право передбачає ситуацію, коли, наприклад, гине цивільне населення, але при цьому ніхто не вчиняє злочинів, тому що відповідні жертви були сумірними з тими легітимними конкретними військовими цілями, які переслідувалися в результаті такої операції. Це виглядає дуже цинічно, дуже важко, але іншого варіанту людство, нажаль, поки що не придумало“, – зазначає Гнатовський. 

Таким чином, при розгляді випадків невибіркових обстрілів з українського боку, за його словами, міжнародне гуманітарне право буде застосовувати принцип сумірності, або пропорційності, тобто порівнювати рівень військової переваги, отриманої внаслідок застосування зброї, із тими жертвами, які виникають випадково. Якщо кількість жертв не є надмірною у порівнянні з отриманою перевагою, тоді застосування сили вважатиметься законним.

Гнатовський також зазначив, що права людини діють завжди, у тому числі під час військових конфліктів. Але державам дозволяється відступати від деяких положень, повідомивши про це генерального секретаря Ради Європи. Водночас є так звані невідступні права людини – це, наприклад, право на життя та заборона катувань.