Інформаційна стратегія повернення Криму вкрай неефективна – журналістка

Стратегія інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя неефективна і не може бути реалізована державою. 

Таку думку під час дискусії “Як зберегти Крим у ментальній свідомості українців?” висловила редакторка інформаційної агенції Голос Криму Людмила Щекун, передає кореспондент видання ZMINA. 

Вона назвала стратегію “мертвонародженим дитям”, оскільки без плану заходів вона не може бути ефективною. 

“Ця стратегія – мертвонароджене дитя, бо в неї немає плану заходів. У свою чергу, це призводить до ланцюгової реакції. Немає плану заходів, який повинен втілювати в життя цю стратегію, немає до нього фінансування. А з цього випливає, що в Україні немає теми Криму та теми України в Криму. Концепції, стратегії, плани заходів – це просто папір, який нічого не вартує і який неможливо виконати без державного фінансування”, – сказала вона. 

Головна редакторка навела дані тогорічного дослідження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, яке вивчало, зокрема, присутність кримської тематики серед шести найпопулярніших телеканалів. Із переглянутих 1 200 ефірних годин рада зафіксувала 0,1% контенту, присвяченого темі Криму. 

Дослідження 22–26 квітня 2019 року Інституту масової інформації показало, що на новини про Крим серед 20 популярних українських онлайн-ЗМІ припало до 0,5% всього контенту. А сам інформаційний образ Криму в Україні формується переважно на основі новин від “Крим.Реалії”, соцмереж чи перепостів з російських сайтів.

“Навіть українські державні органи влади вщент розбиті в порівнянні з російськими органами та окупаційною де-факто владою в Криму. Частка їхнього цитування серед досліджуваних українських медіа становила 1,5%, тоді як російські державні органи були першоджерелом у 3,8% випадків, а пресслужби окупаційних відомств у Криму – у 2,3%”, – нагадала Щекун.    

Головна редакторка повідомила, що з початком роботи інформаційної агенції Голос Криму, із 2014 року, ЗМІ ніколи не отримувало фінансової підтримки від держави.  

“Мене дуже гнітить те, що ми фінансуємося за кошти міжнародних фондів. Я роблю висновок, що в поверненні Криму більше зацікавлені іноземні країни, ніж сама Україна. Бо вона взагалі не підтримує ресурсів, які є джерелом інформації про Крим та ще й виконують роль держави в інформаційній політиці”, – вважає редакторка. 

Людмила Щекун вважає, що “Крим найбільше болить кримчанам і саме вони більш вмотивовані в поверненні Криму, ніж інші українці”. 

“Для нас важливо повернути Крим. Ми розуміємо, що з кожним роком ми все більше і більше втрачаємо зв’язок. Якість спілкування з кримчанами геть змінюється не на нашу користь. Через те що держава пасе задніх у кримській тематиці, відтерміновується час повернення Криму… Зрештою це може призвести до катастрофи. Ми не можемо просто говорити гасло “Крим – це Україна”. Має бути потужний комплекс заходів”, – наголосила вона. 

Людмила Щекун нагадала, що під час останніх парламентських слухань стосовно кримської тематики було вирішено створити фонд для кримських проєктів, що має фінансуватися з державного бюджету. Цей фонд міг би підтримувати переміщені кримські ЗМІ, конкурси, однак влада так і не створила його.  

“Цей фонд стимулював би всеукраїнські ЗМІ бути в кримській тематиці та говорити про це. Це була б можливість для кримчан вийти з продуктами, з якими вони вийшли б зі свого вузького кримського кола, та говорити на всю Україну. Немає в громадських організацій таких потужностей та фінансів, і Україна має повернутись обличчям до тих, хто реально воює за Крим усіма можливими методами”, – підсумувала вона. 

Як відомо, Україна обрала політико-дипломатичний шлях звільнення тимчасово окупованих територій. Наразі вона домагається створення міжнародної платформи щодо деокупації Криму. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Росії в цій платформі не буде. 

У травні 2020 року в МЗС повідомили, що готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному варіанті, але згодом буде розширений і доповнений завдяки ініціативам від РНБО, уряду та Офісу президента.

Читайте також: “Чи готові українці повертати Крим та кримчан: дослідження настроїв щодо окупованого півострова”

Український парламент офіційно оголосив датою початку тимчасової окупації Криму Росією 20 лютого 2014 року.

Українська влада домагається створення міжнародного майданчика для переговорів щодо майбутнього повернення Криму.