ІМІ зафіксував вісім порушень свободи слова в Україні в грудні 2025 року

У грудні 2025 року експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні вісім порушень свободи слова. Жоден із цих випадків не мав зв’язку з війною Росії проти України.

Про це свідчать результати щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Фото: Поліна Куліш / Ґвара Медіа

Також у грудні стало відомо про загибель двох медійників, які воювали в лавах Сил оборони України. Йдеться про Василя Хомка та Костянтина Штифурака.

Хомко працював режисером розважального шоу “Орел та решка”. На фронт він пішов добровольцем у березні 2022 року. Спочатку служив у 128 гірсько-штурмовій бригаді, де пробув два з половиною роки, згодом майже рік – у Силах спеціальних операцій. Він загинув 2 жовтня 2025 року під час бою, прикриваючи відхід групи. Інформація про його загибель з’явилася публічно в грудні 2025 року.

Костянтин Штифурак був журналістом і режисером, а з літа 2022 року – військовослужбовцем ЗСУ. Він служив командиром відділення безпілотних літальних апаратів у підрозділі “Пекельні шершні” 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 123 медійники. З них 15 людей загинули під час виконання професійних журналістських обов’язків.

З восьми зафіксованих у грудні порушень свободи слова три ІМІ зарахував до перешкоджання професійній діяльності журналістів, два – до кібератак. По одному випадку зафіксували в категоріях доступу до інформації, непрямого тиску та юридичного тиску.

У категорії перешкоджання ІМІ зафіксував кілька інцидентів. Головна редакторка видання “Судовий репортер” Ірина Салій отримала пропозицію за гроші видалити матеріал про суддів. Вона розцінила це як тиск і чергову спробу вплинути на редакційну політику.

Журналісток онлайн-видання Dnipro.media не допустили до сесійної зали під час пленарного засідання Дніпровської міської ради. Їх розмістили за склом, тоді як комунальне медіа працювало без обмежень. Редакція заявила, що міська влада системно обмежує доступ журналістів до роботи.

Після публікації матеріалу про водогін журналістку МикВістей Юлію Бойченко звинуватили в “наведенні ударів”. У мережі оприлюднили її фотографію та контакти. Редакція розцінила ці дії як залякування та спробу дискредитації журналістки.

У категорії доступу до інформації ІМІ задокументував відмову чотирьох районних адміністрацій Києва відповідати на запити “Слідства.Інфо” щодо стану та доступності укриттів. Адміністрації назвали ці відомості “службовою інформацією”. Юристи наголосили, що такі дані є публічними та мають критичне значення для безпеки людей.

Один випадок ІМІ зарахував до непрямого тиску. Міський голова Кременчука Віталій Малецький публічно звинуватив журналістів видання “Візит” у тому, що через їхню роботу із затримкою будують укриття в дитячому садку. Він заявив, що журналісти приходили на будівництво, знімали сюжет, після чого будівельники відмовилися продовжувати роботи.

У грудні також зафіксували дві кібератаки на медіа. Сайт “Наші гроші” зазнав DDoS-атаки після публікації матеріалу про підряди Інституту серця. Редакція “Суспільне Херсон” втратила доступ до свого телеграм-каналу, де почали з’являтися сторонні дописи. Медіа звернулось із заявою до кіберполіції.

Юридичний тиск зафіксували в Полтавській області. Представник Полтаваобленерго вимагав видалити матеріал і погрожував судом головній редакторці онлайн-медіа “Чутівський край” Дар’ї Густіліній. Журналістка відмовилася прибирати публікацію.

Крім цього, ІМІ зафіксував окремий випадок тиску на медійників в окупованому Криму. 4 грудня 2025 року російські силовики провели обшук у будинку журналістки, політологині та громадської активістки Ленори Дюльбер. Після обшуку її відвезли до Сімферополя для розмови, а згодом відпустили. Під час обшуку силовики оглянули всі приміщення, документи, навчальні записи та дисертацію, фотографували конспекти й книжки, перевірили телефон і забрали комп’ютер.

Ленора Дюльбер відома як ведуча токшоу “Меркез”, співавторка соціологічного дослідження “Кримські татари в умовах трансформації політичного простору” та активна діячка кримськотатарської спільноти.

Нагадаємо, що за три роки й десять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 870 злочинів проти журналістів і медіа в Україні.