“Голокосту не було, це вигадка”: окупанти тиснуть на вчителів та масово нищать книжки в тимчасово окупованому Бердянську

Дата: 14 Листопада 2022
A+ A- Підписатися

Жителі тимчасово окупованого Бердянська, що в Запорізькій області, вже понад вісім місяців стикаються з примусовою русифікацію дітей, переслідуванням освітян, забороною українських книжок та переписуванням історії. 

Про це повідомляє Запорізький центр розслідувань з посиланням на слова місцевого освітянина Івана Михайловича

Фото: Читомо

Вчитель історії Іван Михайлович (ім’я змінено в цілях безпеки) після окупації Запорізької області мусив покинути школу і місто, однак залишився в країні й далі продовжує працювати в українській школі дистанційно. Водночас учитель постійно спілкується телефоном з учнями, які залишилися в рідному місті.

“Якщо раніше в нас у школі було все дусі часу “дитиноцентризму”, тобто ви маєте уникати навіть вербальної агресії до дитини, поважати її, не підвищувати голос, то тепер у школі всі наявні грубощі звучать відкрито. Я слухаю дітей і розумію, що повертаються часи, коли дітей у школі били, повертається таке нелюдське ставлення, як до худоби, агресія на зразок “рота закрий”. Я вчився в ті часи, коли це було прийнятним, і ніколи не думав, що таке повернеться”, – розповів він.

У школі, де вчитель раніше працював, дітей змушують говорити лише російською мовою. Особливо це стосується селищ. Якщо ж дитина не хоче ходити до школи, то батьків або шукають, або викликають до комендатури.

Окремо чоловік наголосив, що російські військові подекуди навіть вдаються до розбещення школярок.

Окрім заборони спілкуватися українською, нові порядки вплинули й на книжки. Їх не тільки прибрали з навчального процесу, але й масово знищують.

“Підручники завезли російські, залишилися лише підручники української мови. Інші книги спалюють – як навчальні, так і просто літературу. Музей вони розгромили, бо “історія України неправдива”, а “Голокосту не було, це вигадка”, – зазначив Іван Михайлович.

Через постійний тиск чоловік був вимушений покинути окуповану територію.  З його слів, викладачам з історії чи мови виїхати доволі непросто. Російські військові на блокпостах ставляться до них дуже прискіпливо. Змушують знімати одяг, шукають тату, тримають на вулиці по кілька годин. Учителю на блокпосту казали: “А чому ти вчив дітей брехні? Чому Бандера – герой? Не їдь, ми тобі правильні підручники з історії привеземо, і ти правду дізнаєшся”.

Раніше ZMINA писала, що мешканка тимчасово окупованого Мелітополя розповіла про те, що російські військові вдерлися до неї додому, коли дізналися про дистанційне навчання її доньки за українською програмою. Як каже потерпіла, окупанти сказали, що ще повернуться, якщо жінка “не одумається”. 

Нагадаємо, що українські вчителі та викладачі мають законне право працювати дистанційно, але організовувати навчання на окупованих територіях їм радять приховано. За словами мера Мелітополя Івана Федорова, росіяни намагаються заблокувати українську дистанційку в місті, вчиняючи хакерські атаки на відповідні платформи. За словами посадовця, щодня 14 тисяч дітей з Мелітополя користується цими сервісами. 

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

  • невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
  • умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
  • викрадення і незаконні арешти цивільних;
  • катування і нелюдське поводження;
  • зґвалтування;
  • мародерство;
  • примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
  • використання населення як “живих щитів”;
  • депортація до Росії чи на окуповані нею території;
  • напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
  • віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
  • використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
  • використання отруйних речовин;
  • напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter