З Автономної Республіки Крим окупаційна влада перемістила в російські в’язниці для відбування покарання щонайменше 6 тисяч громадян України. Ще близько 3 тисяч українців наразі відбувають покарання на півострові.
Як повідомляє кореспондент видання ZMINA, такі дані під час форуму “Подолання наслідків конфлікту: порядок денний нового парламенту” у Верховній Раді озвучив адвокат Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський.
“Громадяни України відбувають покарання в щонайменше 34 суб’єктах Російської Федерації в 75 виправних колоніях”, – розповів правозахисник.
Серед необхідних кроків дорожньої карти для нового парламенту правозахисники назвали вирішення на законодавчому рівні проблем доступу до правосуддя, які виникли через окупацію. Вони також закликають Верховну Раду розробити механізм повернення ув’язнених громадян з місць несвободи на окупованих територіях.
За словами Романа Мартиновського, службовці
Міністерства юстиції надсилають ув’язненим українцям листи, у яких вони визнають, що Росія поводиться протизаконно, і радять їм самостійно завантажити формуляр скарги до
Європейського суду з прав людини з його сайту, заповнити його та надіслати до Страсбурга.
“Схоже, відчуття реальності полишило співробітників Мін’юсту. Дійсно, є проблема з використанням конвенції 1983 року про передання засуджених. Ця процедура вимагає визнання вироку суду іноземної держави. Але ж ми не можемо майже шість років робити вигляд, що нічого не сталося”, – прокоментував правозахисник.
“Треба бути послідовними. Якщо ми кажемо, що Росія – держава-окупант, то у нас є обов’язки та права, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, зокрема підтримувати правопорядок на цій території. Потрібно визнавати ті вироки окупаційних судів, у яких не йдеться про політичні мотиви переслідування. Це не буде капітуляцією. Щоразу, коли український суд буде визнавати такий вирок, він буде підкреслювати, що він робить це тому, що Росія – держава-окупант і виконує свій обов’язок, як цього вимагає міжнародне гуманітарне право”, – додав він.
Роман Мартиновський вважає, що для вирішення цього пункту дорожньої карти потрібно внести зміни до українських законів. Адже таких громадян, на його думку, потрібно визнавати жертвами окупаційної влади і передбачати для них компенсації за порушення їхніх прав, які в майбутньому мають бути покладені на державу-окупанта.
Окрім цього, потерпілим необхідно забезпечити право на правду, яке розкриватиме, чому стався
воєнний злочин та хто за нього відповідальний.
Правозахисник пояснив, що Римський статут визнає переміщення людей з окупованої території на територію країни-окупанта воєнним злочином. Перше повідомлення про ймовірність скоєння міжнародних злочинів у Криму Міжнародний кримінальний суд зробив на підставі подання Регіонального центру прав людини. Роман Мартиновський переконаний – без міжнародних суддів неможливо буде покарати винних у воєнному злочині.
“На наше переконання, війна триватиме доти, доки на території Російської Федерації буде перебувати хоча б один громадян України в місці несвободи”, – наголосив Роман Мартиновський.
Голова парламентського комітету з прав людини Дмитро Лубінець здивувався таким відповідям Мін’юсту. За його словами, коли у міністрестві затвердять заступників міністра, то комітет запросить міністра юстицію на нараду чи на засідання.
“Ми будемо піднімати ці важливі питання”, – пообіцяв Дмитро Лубінець.
Дмитро ЛубінецьУ вересні 2016 року ZMINA повідомляла, що в російській колонії помер українець, якому не надали медичної допомоги.
Засуджений в окупованому Криму українець
Євген Давидов у липні 2017 року
оголосив голодування на знак протесту проти його незаконного переміщення до Росії. Голодування з вимогою відбувати покарання в Україні також
оголошував в’язень
Іван Федірко в серпні 2017 року.
У липні 2018 року Регіональний центр прав людини
повідомив, що з 2014 року підконтрольні Кремлю суди в Криму видали 9 з половиною тисяч рішень щодо видворення та депортації людей за порушення міграційних правил РФ.
