Голосування за членів антикорупційної ради в Міноборони відбудеться 24 березня: як проголосувати?
Голосування за членів антикорупційної ради при Міністерстві оборони України відбудеться онлайн 24 березня, а долучитися до відбору членів ради може будь-який охочий громадянин.
Про це розповіли в Міноборони.
До ради можуть потрапити (за посиланням можна переглянути автобіографії кандидатів або кандидаток, звіти про організації, в яких вони беруть участь, та інші відомості):
- Бондарчук Ігор Борисович – Громадська організація “Стоп корупції”
- Осінчук Остап Мирославович – Всеукраїнська громадська організація “Спілка офіцерів України”
- Касьяненко Дмитро Леонідович – Громадська організація “ПРАВНИЧЕ ПАРТНЕРСТВО УКРАЇНИ”
- Ярова Богдана Едуардівна – Громадська організація “СОРОРІТАС”
- Ніколаєнко Тетяна Володимирівна – Громадська організація “СОРОРІТАС”
- Новіков Кирил Сергійович – Громадська організація “Разом проти корупції”
- Кривошея Геннадій Григорович – Громадська організація “Разом проти корупції”
- Павленко Олег Миколайович – Громадська організація “Міжнародне Антикорупційне бюро”
- Слободянюк Олександр Миколайович – Громадська організація “Міжнародне Антикорупційне бюро”
- Папач Дмитро Павлович – Громадська організація “Міжнародне Антикорупційне бюро”
- Прудковських Віктор В’ячеславович – Громадська організація “Антикорупційна Cокира”
- Трегуб Олена Миколаївна – Громадська організація “Незалежна антикорупційна комісія”
- Шуба Анастасія Вадимівна – Громадська організація “Антикорупційна Сокира”
- Масюк Віталій Володимирович – Громадська організація “НОВА ЧЕСНА УКРАЇНА”
- Свірко Олег Станіславович – Громадська організація “СОРОРІТАС”
- Кальницький Віталій Володимирович – Громадська організація “Антикорупційна сокира”
- Грушовець Євген Анатолійович – Всеукраїнська громадська організація “Асоціація правників України”
- Оджиковський Віталій Олегович – Всеукраїнська громадська організація “Асоціація правників України”
- Остапенко Дмитро Миколайович – Всеукраїнська громадська організація “Асоціація правників України”
- Черненко Юрій Володимирович – Всеукраїнська громадська організація “Народний антикорупційний нагляд”
- Розум Олег Володимирович – Всеукраїнська громадська організація “Народний антикорупційний нагляд”
- Григорян Артак Володійович – Громадська організація “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
- Піонтковський Костянтин Анатолійович – Громадська організація “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
- Чорногуб Наталія Петрівна – Громадська організація “АСОЦІАЦІЯ ВІДКРИТИХ ДАНИХ”
- Вовк Василь Васильович – Громадська організація “АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ В. НАЛИВАЙЧЕНКА”
- Геращенко Олександр Володимирович – Громадська організація “Центр протидії рейдерству та корупції”
- Добродомов Дмитро Євгенович – Громадська організація “ГРОМАДСЬКИЙ РУХ “НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ”
- Боровський Тарас Миколайович – Громадська організація “ГРОМАДСЬКИЙ РУХ “НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ”
- Басанцов Ігор Володимирович – Громадська організація “Право Захисний Антикорупційний Рух Українського Суспільства”
Заявки на відбір подавали 53 людини, однак, судячи з повідомлення на сайті міністерства, лише 29 надіслали необхідний перелік документів. Серед майже трьох десятків учасників відбору всього п’ять кандидаток.
Голосування відбудеться в п’ятницю, 24 березня, з 8-ї до 20-ї години, на платформі НАЗК, посилання на яку оприлюднять протягом доби. Результати оголосять на сайті Міноборони із зазначенням кількості голосів за того чи іншого кандидата, втім строки оголошення поки не називали.
До ради ввійдуть 15 людей, а їхні повноваження триватимуть рік.
“Антикорупційна рада при Міноборони має відповідати кращим практикам, які використовуються в цій системі. Ключове: відкритість, прозорість, довіра. Саме тому вибори до ради проводитимуться через відкрите електронне голосування”, – пояснював рішення провести відкрите голосування міністр оборони Олексій Резніков.
У міністерстві закликають узяти активну участь у формуванні ради.
Антикорупційну раду при Міноборони почали створювати у відповідь на корупційний скандал, пов’язаний із закупівлями харчів та інших речей для військових. Звільнений через це заступник міністра каже, що не винен, а міністр оборони Олексій Резніков досі називає публікації журналістів про оборудки “інспірованою та спланованою історією”, у якої є різні бенефіціари.
На початку березня Резніков в інтерв’ю журналістам “Ліги” закликав “усіх, хто має критичне мислення”, уважніше почитати документи, завдяки яким журналіст “Дзеркала тижня” Юрій Ніколов дізнався про корупцію.
“Я хочу попросити всіх, хто має критичне мислення, знайти першу публікацію про нібито яйця за 17 грн, роздрукувати форматом А3 сторінку додатка і надіслати мені обведене червоним маркером, де ви бачите, що штука – 17 грн. Ви там цього не знайдете. Тому міф про яйце за 17 грн залишається міфом”, – сказав міністр.
Ніколов на прохання міністра опублікував скриншот додатка з документів з обведеними графами із зазначенням “штука – 17 гривень”.
Раніше також юристка і заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербань критикувала створення антикорупційної ради без змін у законодавстві. Так, на її думку, спочатку необхідно повернути найпростіші процедури закупівель для речового забезпечення ЗСУ та відкрити для доступу ціни й іншу нечутливу інформацію.
Саме тим, що без змін процедур закупівель не змінити ситуації, Щербань у колонці в “Українській правді” пояснила те, що Центр протидії корупції відмовився від участі в процесі.
“Лікування недуги в міністерстві не просте, але воно можливе. Через системний підхід і правильні кроки”, – казала Щербань.
Нагадаємо, що понад половину українців вважають корупцію однією з найголовніших проблем країни, але боротьбу з нею називають одним з трьох напрямів діяльності, який втілювати в країні вдається погано.
Протидія корупції, як і захист прав ЛГБТІК-людей та захист довкілля, були одними з найнебезпечніших видів активізму в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення.