“Голос України” оприлюднив закон про Вищу раду правосуддя
“Голос України” оприлюднив закон про Вищу раду правосуддя (ВРП). Він буде чинним з 5 січня.
ВРП створюється через реорганізацію Вищої ради юстиції, пишуть Українські новини.
Вища рада правосуддя має повноваження звільняти суддів, вносити президентові подання про їхнє призначення, ухвалювати рішення стосовно порушення суддею або прокурором вимог про несумісність, притягувати їх до дисциплінарної відповідальності.
Також ВРП має повноваження позбавляти недоторканності суддів, підозрюваних у кримінальних злочинах.
Крім того, рада буде вирішувати питання переведення суддів, їхніх відряджень, а також затверджувати їхню кількість у судах.
Окрім того, Вища рада правосуддя зможе призначати та звільняти голову Державної судової адміністрації і його заступників, керівників Служби судової охорони.
Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких 10 обирає з’їзд суддів, по 2 призначає президент, Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ.
Голова Верховного Суду входить до складу ВРП за посадою.
Рішення ради можуть бути оскаржені тільки у Верховному Суді.
21 грудня 2016 року парламент проголосував за створення Вищої ради правосуддя, а 3 січня президент Петро Порошенко підписав цей закон.
Утім громадська організація “Реанімаційний пакет реформ” 29 грудня заявляла, що під час голосування у закон включили положення, які не розглядалися в першому читанні і не стосуються предмету регулювання закону.
У РПР занепокоєні, що на підставі перехідних положень Закону “Про Вищу раду правосуддя” повинні бути створені слідчі підрозділи в кримінально-виконавчій службі. Це означає, що в цивільному Міністерстві юстиції (Державна пенітенціарна служба зараз в стадії ліквідації, а її повноваження передані Мін’юсту) з’являться слідчі підрозділи на доповнення до досі діючих мілітаризованих оперативних підрозділів, підрозділів охорони, а також підрозділу спеціального призначення.
На переконання РПР, цей крок законодавця, зокрема, призведе до тривалого правового колапсу в розслідуванні злочинів в місцях несвободи, оскільки з моменту набрання чинності Законом нікому буде розслідувати злочини, вчинені в пенітенціарних установах, адже повноцінні слідчі підрозділи Мін’юсту ще довго не будуть створені.
У коментарі Центру інформації про права людини керівник Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов поклав відповідальність за цю норму особисто на міністра юстиції України Павла Петренка.
На думку правозахисника, якщо слідчі органи будуть розслідувати злочини, то виникатиме питання про об’єктивність.
“Злочини мають розслідувати правоохоронні органи, які не є дотичними до пенітенціарної системи. Не буде виходити назовні інформація про злочини, які там вчиняються”, – прогнозує Юрій Бєлоусов.
