#Зради та #перемоги 2016 року

Світові виклики 2016 зробили “post-truth” (з англ. – постправда) словом року в Оксфордському словнику англійської мови. Постправдою характеризують обставини, в яких на формування громадської думки факти впливають менше, аніж емоції або особисті переконання. 

Центр інформації про права людини вирішив поцікавитися, а якою “постправда” стала для України. Ми попросили правозахисників/ць та експертів/ок згадати рік, що минає, та зазначити найбільші #зради і #перемоги у правозахисній сфері. 

МАЛОВПЛИВОВІ ПРАВОЗАХИСНИКИ 

 Марія Ясеновська, президент Харківської обласної фундації “Громадська Альтернатива” 

#Перемоги  Ми усі живі, вільні, працюємо і нам періодично вдається долати проблеми.

Важливою перемогою для нас є визнання тортур з української сторони стосовно полонених. Це було визнано як на рівні правозахисної спільноти, так і влади. Я не бачу з боку держави заперечення проблеми. Навпаки – бурхлива реакція на заяви правозахисників свідчить, що проблема визнається.

#Зради  Одна із найбільших поразок – недостатня консолідація правозахисної спільноти. Було недосить комунікації між правозахисниками.

У якийсь момент мені стало зрозуміло, що у правозахисників немає дієвих та швидких важелів впливу на владу. Те, що ми обговорюємо в правозахисній розсилці, відверто недостатньо. Потрібні зміни у правозахисній спільноті.

Потрібні групи швидкого реагування на наявні проблеми. Необхідні різні майданчики для комунікації, які б перетиналися між собою. Потрібні особисті зустрічі, де можна було б поспілкуватися, дізнатися, хто, що робить. Цього року Центр громадянських свобод проводив правозахисну НЕконференцію. Це був аналог колишніх Форумів прав людини, які, на жаль, останні кілька років не проводили.

Але найголовніше – потрібно виробляти механізми впливу на владу. Треба бути відвертими: наші заяви нікого особливо не цікавлять. Наші антипремії хоч і зачіпають за живе, та не впливають так, як би ми цього хотіли. Кулуарні перемови інколи працюють, але це не правозахисний метод. Не потрібно покладатися на людину, яка заявляє, що вирішить проблему, – навіть якщо така людина “своя”. Над вирішенням проблеми мають працювати кілька людей, має бути взаємодовіра, відкритість та зрозумілість дій.  

РІК БЕЗ ВИПРАВЛЕННЯ СУДОВИХ ПОМИЛОК

Андрій Діденко, правозахисник Харківської правозахисної групи

#Перемоги  Кримінально-виконавча система потихеньку змінюється на краще. Це стається завдяки змінам до ст. 24 Кримінально-виконавчого кодексу. Місця позбавлення волі відкривають для правозахисників, представників громадськості та ЗМІ, збільшується кількість візитів без попереджень. Я, до прикладу, цього року відвідав без попередження близько 30 установ різного рівня безпеки. Побиття в місцях несвободи стають поодинокими, а якщо стаються, то відразу публічно відомими. 

#Зради  У нас як минулого, так і цього року був відсутній справедливий суд і права на перегляд свавільних вироків. У нас лишилась та ж сама прокуратура, яка від імені України пише ганебні обвинувачення без жодної мотивації. Це дійсно обурює, коли в суді, виступаючи від імені держави, людина зовсім некомпетентно себе поводить. 

ЄДИНА БАЗА ЗАТРИМАНИХ ЛЮДЕЙ

Юрій Бєлоусов, керівник Експертного центру з прав людини.

#Перемоги  Для мене створення поліцейського офісу омбудсмана є перемогою. Хоч поки рано говорити про суттєву ефективність, але там працюють розумні люди, і вже є напрацювання, на кшталт запровадження електронного обліку затриманих осіб.

Ця система зараз тестується на базі Київського ізолятора тимчасового тримання і згодом буде розповсюджена. Це дасть можливість реєструвати в єдиній базі затриманих осіб. Вона ще краща тим, що в будь-яку хвилину можна онлайн зайти в будь-яку камеру, де утримується людина, і подивитися, у яких умовах вона утримується. Цю базу постійно вимагав як Європейський комітет проти катувань, так і українські правозахисні організації. 

#Зради  Під час реформи пенітенціарної системи в останню мить поза домовленостями з громадськістю збираються створити слідчі підрозділи. Цього не було навіть у Радянському Союзі. Цей підрозділ має розслідувати злочини, які відбуваються в пенітенціарних закладах. Це взагалі є нісенітницею і особистою зрадою міністра юстиції Павла Петренка. 

Підрозділ створюється при Міністерстві юстиції, що взагалі порушує принципи роботи кримінальної юстиції. Якщо він буде розслідувати злочини, то виникатиме питання об’єктивності. Злочини мають розслідувати правоохоронні органи, які не є дотичними до пенітенціарної системи. Не буде виходити назовні інформація про злочини, які там вчиняються. 

ПРОПАГАНДА ЗАМІСТЬ СВОБОДИ СЛОВА

Володимир Чемерис, голова правління ВГО “Інститут Республіка”.

#Перемоги  В Україні відновився масовий протестний рух. Улітку вийшло 30 тисяч людей проти підвищення комунальних тарифів. Це було найбільшою після Євромайдану акцією протесту.  

#Зради  Ухвалення так званого закону про цензуру, згідно з яким Нацрада з питань телебачення та радіомовлення має право перевіряти контент телеканалів та радіостанцій на сепаратизм. А в разі, якщо вона виявить такий, то відповідно штрафувати або закривати їх.

Влада таким чином порушила принцип свободи слова. У нас немає свободи слова, у нас є пропаганда. А той, хто висловлює іншу точку зору, наслідуватиме долю івано-франківського журналіста та блогера Руслана Коцаби або буде вбитий, як Олесь Бузина. 

НАХАБНІСТЬ СБУ

Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

#Перемоги  Моя особиста перемога цього року – звільнення акордеоніста Ігоря Завадського. Я займався багато цією справою. Ігоря Завадського та його концертного директора Андрія Бригіду заарештували за обвинуваченням у розбещенні неповнолітніх. Вони перебували в СІЗО з 23 лютого 2012 року. Подільський райсуд засудив Завадського до 13 років позбавлення волі, а Бригіду – до семи.

Ми надали нашого адвоката Ганну Литвин, яка представляла спочатку інтереси Бригіди, а потім – Завадського. Після тривалого розгляду справи апеляційний суд скасував вирок першої інстанції і повернув справу на новий розгляд, та залишив їх під вартою. А в червні, коли суд першої інстанції почав розглядати ці справи заново, Завадського 13 червня відпустили, взявши його на поруки. Андрій Бригіда вийшов раніше за “законом Савченко”.

Вже 30 червня Завадський грав перший концерт. Він грав навіть краще, ніж до ув’язнення.

Зараз на судові засідання першої інстанції ніхто не з’являється: ані так звані потерпілі, ані свідки. Справа повністю розвалюється. Я впевнений, що ця справа повністю сфальсифікована.

Сьогодні він дає концерти поки що в Україні. Він на волі, і це головне. 

До речі, у нього 20 січня о 19:00 буде концерт у день його народження в київському Будинку актора. Він грає абсолютно чарівно.

#Зради  Цього року мене найбільше обурювала поведінка СБУ, зокрема, у питанні екстрадиції шукачів притулку. Це повна зрада. Як можна повертати таких людей до країни походження, коли їм там загрожує катування або смерть. Вони чудово усвідомлюють небезпеки для біженців, але все одно продовжують наполягати на екстрадиції, указуючи на демократичність країн, звідки шукачі притулку приїхали.

Є версія, що за кожного біженця СБУ платять гроші. Про це писав мені в коментарях у Facebook колишній Уповноважений України у справах Європейського суду з прав людини Борис Бабін.

Можна казати, що частина офіцерів СБУ як і раніше перебуває у змові з ФСБ. А що можна подумати, якщо вони й справді діють разом?

Нам чудово відомі твердження про незаконність перебування в Україні декількох учасників добровольчих батальйонів. Деякі навіть мали посвідки тимчасового перебування в Україні, отримали поранення, воюючи за Україну. Державна міграційна служба нам уже відверто каже, що їм таку рекомендацію дає СБУ.

А ось історія з громадянином Росії із Омська Володимиром Радюком. Його примусили їхати на підготовку до Ростова, а звідти переправили до бойовиків незаконного збройного формування Донеччини. Він не хотів воювати проти України і вирішив здатися. Що й зробив, прихопивши із собою дві МК.

В Україні його звинуватили в участі у незаконному збройному формуванні, незаконному одержані зброї і позбавили волі на чотири роки. Йому ще під час слідства тричі пропонували обмін на користь ДНР. Він обрав неволю в Україні, аніж волю в ДНР.

Радюк подав документи на отримання статусу біженця в Україні, зараз судиться з Державною міграційною службою. Росіянин вже оскаржив наказ Міністерства юстиції про екстрадицію. Суд став на його сторону, адже не можна екстрадувати, допоки не закінчиться процедура отримання статусу біженця.

До нього приїхав офіцер СБУ разом з російським військовим офіцером. Але я думаю, що то був співробітник ФСБ. Вони почали вмовляти його на обмін. Він категорично відмовився, а росіянин каже: “Відмовляйся – не відмовляйся, ми тебе все одно заберемо через Київ”.

Як це російський офіцер міг проїхати через усю країну в колонію і вимагати у Радюка, щоб він погодився на обмін. Це не вкладається в голові!

СУДОВА ВЛАДА ПІДТРИМУВАЛА БЕЗКАРНІСТЬ 

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ.

#Перемоги   Я назвав би перемогою початок оновлення Верховного суду, запровадження приватних виконавців, створення Громадської ради доброчесності, яка бере в цьому конкурсі участь. Може бути “відкат” з повноваженнями ради. Але важливо, що задано певний старт. Це не означає, що старт обернеться успіхом, але успіх не можливий без цього старту. 

#Зради   Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія підтримували цього року безкарність в Україні. Система дисциплінарної відповідальності суддів не спрацювала. Вона не дала тих результатів, яких очікували і які мали би бути обов’язково. Вища рада юстиції покривала суддів, які мали би бути звільнені. 

Шкода, що Вища кваліфікаційна комісія суддів за два роки після Євромайдану не створила резерв суддів, яких можна призначати. А вона мала б це зробити. 

ДІАЛОГ ПРО РОЗВИТОК ПРАВ ЛЮДИНИ – УЖЕ ПЕРЕМОГА

Олена Шевченко, голова громадської організації “Інсайт”.

#Перемоги  В Україні таки відбувається якийсь діалог про поступовий розвиток прав людини і немає закручування гайок. 

#Зради   Найбільшою зрадою я назвала би голосування за законопроект про протидію домашньому насильству, коли депутати вилучили слово “ґендер” із тексту документа, і коли через це була сварка в парламенті.

Це було найбільшим парадоксом і розчаруванням року. 

ЗНО ШРИФТОМ БРАЙЛЯ

Аксана Філіпішина, представниця Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності

#Перемоги   Важко виокремити якусь конкретну справу серед величезної кількості звернень, які надходять до Офісу Уповноваженого. Кожне провадження, як своя дитина.

Цього року нам вдалося домогтись нового наказу Міністерства освіти і науки про умови ЗНО 2017 року для дітей з інвалідністю. Тепер для них продовжується на півгодини складання ЗНО, мають обладнати додаткове освітлення. А з 2018 року тести ЗНО будуть надруковані шрифтом Брайля.

У сфері дискримінації переможним виявилось реагування Уповноваженого після подій у Львові довкола Фестивалю Рівності. Поліція змушена була за поданням Уповноваженого проаналізувати недоліки своєї роботи, адже у Львові постраждали люди і було порушено їхнє право на мирне зібрання. У Києві цього вже не сталось, і Україна не знаходилась у полі зору міжнародних й вітчизняних організацій як країна, яка не забезпечує права людини.

Цього року Конституційний суд визнав неконституційною ту норму, яка зобов’язувала релігійні організації отримувати дозвіл на проведення своїх публічних обрядів у той час, як інші мирні зібрання відбуваються через повідомлення влади.

#Зради  Жалкую, що не можна використовувати телефонне право. Це дає люфт для нецивільних порушувати права дитини. Для прикладу, орган піклування, отримавши всі негативні висновки, не маючи згоди дитини на влаштування в конкретну сім’ю, все одно віддає дитину в родину, де є зловживання спиртними напоями, де є неблагополуччя. Це стається тільки тому, що колись на ці питання впливали ЗМІ. Але ми все одно контролюємо, оскаржуємо в суді рішення, що є не в інтересах дитини. Ти не можеш зняти слухавку, перевищити тим самим свої повноваження, а маєш суворо дотримуватися законодавства. Це забирає час і не дуже добре відображається на долі дитини та її правах.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ

Людмила Панкратова, медіа-юристка Інституту розвитку регіональної преси

#Перемоги  Для свободи інформації цього року був знаковим старт е-декларування. Цей інструмент поряд з іншими відкритими реєстрами дає змогу увесь час мати можливість доступу до інформації про декларантів та їхнє майно.

#Зради  Як і раніше в Україні не розслідуються справи про побиття журналістів. Безкарними лишаються злочини проти журналістів під час Революції Гідності, та й надалі журналістів продовжують “пресувати”.

У суді кримінальні справи не завжди закінчуються вироками. Аби переломити тенденцію, тут допомогло би відслідковування кожної конкретної справи і спільний громадський тиск.

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ-КРІПАКИ

Микола Козирєв, Громадський комітет захисту конституційних прав

#Перемоги  Війна завжди скасовує право як таке. Вона регулює суспільні відносини за допомогою зброї і часто стаються тяжкі злочини. Вона розділила Україну на два сегменти. Один – там, де відбуваються бойові дії, є заручники, воєнні злочини, позасудові розправи, здійснюються тортури як над військовими, так і над цивільними.

Позитивним у 2016 році стало документування міжнародних злочинів коаліцією громадських організацій. Такі організації, як Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Восток SOS, Центр громадянських свобод та інші організації робили серйозну роботу, аби ці злочини не були забуті і лягли на стіл Міжнародного кримінального суду, а воєнні злочинці були знайдені та засуджені так, як це було після подій на Балканах. 

#Зради  Інший сегмент – мирне життя. На мирний сегмент життя війна також наклала відбиток. Подивіться на державний бюджет. Він передбачає великі асигнування на оборону, але незначні на допомогу жертвам війни, зокрема учасникам війни. Вони досі зазнають величезних складнощів, аби отримати державне забезпечення та пільги. 

Ми, правозахисні організації спеціально працювали, надаючи допомогу учасникам АТО, аби вони отримали статус учасника бойових дій. У багатьох випадках це добровольці. Наша влада відстає у справах з інтересами громадян.

Переселенці так і лишились однією з дискримінованих соціальних груп у країні. Це неприпустимо з точки зору конституційного права. У них лишилось порушеним основне право – право на власність. Багато, хто виїхав з непідконтрольних уряду територій, втратили своє житло або не можуть ним розпоряджатись. А держава нічого не робить, аби вирішити цю ситуацію.

Є світовий досвід, наприклад, у Бразилії. Держава могла б викупити майнові права цих громадян, – але для цього в країні треба визначитись зі статусом збройного конфлікту, – а після цього пред’явити рахунок агресору.

Переселенці також дискримінуються за місцем проживання. Уряд ухвалив акт, за яким вони прив’язуються до місця проживання. Якщо перевірка не застане переселенця вдома, він може втратити соціальні виплати. Це кріпосне право в новому форматі. 

СУД У ГААЗІ НЕ СУПЕРМЕН, ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини

#Перемоги   “Yes, ми це зробили”, – сказав президент Петро Порошенко на церемонії накриття захисним конфайнментом старого саркофагу Чорнобильської АЕС. Це була більше, ніж перемога року. Чорнобильська атомна електростанція тепер сто років не буде “тероризувати” світ.

Я в житті не думав, що буду пити шампанське на місці, де поховані 200 тонн залишків ядерного палива, 43 тисячі кубометрів високорадіоактивних відходів та 4 тонни радіоактивного пилу.

#Зради   Найбільшим розчаруванням було відтермінування членства України в Міжнародному кримінальному суді (МКС). З подачі того ж таки Петра Порошенка Україна може ратифікувати Римський статут суду в Гаазі лише за три роки. Чому? Адекватних обґрунтувань не було і це дратувало.

2016 рік так і не приніс українцям єдиної та ефективної системи розслідування міжнародних злочинів, які стаються в Україні. Але цьому вже якось і не дивуєшся, коли бачиш, як легко під конкретну людину в Україні можна змінити законодавство. Цього року виглядало так, що генпрокурор Юрій Луценко використовував Міжнародний кримінальний суд для свого піару. Але, як-то кажуть: “Если нет реальных дел, не поможет и PR-отдел”.

Мені також дивною видається позиція, аби суд у Гаазі порозслідував за невдах-правоохоронців злочини, але при цьому, щоб Україна не ставала членкинею Міжнародного кримінального суду і не платила членських внесків. Такого не буває. МКС – не супермен, і PR-відділ Юрію Луценку тут не допоможе.