Порошенко підписав закон про Вищу раду правосуддя

Президент Петро Порошенко підписав закон про Вищу раду правосуддя під час зустрічі з головою Вищої ради юстиції Ігорем Бенедисюком та заступником глави АП Олексієм Філатовим.

Про це повідомляє прес-служба президента.

Порошенко зазначив, що 2016 рік став визначальним у рішучих діях з реформування судової системи – були затверджені та вступили в дію конституційні зміни в частині правосуддя, започатковано новий орган – Вищу раду правосуддя (ВРП).

“Орган, який прибирає політичну складову в судовій гілці влади, прибирає Верховну Раду з механізмів призначення, надання згоди на притягнення до відповідальності і звільнення суддів”, – підкреслив Порошенко.

Він наголосив, що законопроект про Вищу раду правосуддя отримав позитивні оцінки Венеціанської комісії, партнерів з Європейського Союзу та США.

Глава держави подякував Верховній Раді, яка дослухалась до його пропозиції, підтримала цей Закон та схвалила його у ті терміни, які дозволяють вже у 2017 році повноцінно запрацювати ВРП.

Документ був ухвалений Верховною Радою 21 грудня.

Порошенко також підписав Закон про внесення змін до Бюджетного кодексу, які, зокрема, урегулюють питання фінансування цього нового органу.

Нагадаємо, громадська організація Реанімаційний пакет реформ 29 грудня заявляла, що під час голосування Закону України “Про Вищу раду правосуддя” 21 грудня в документ були включені положення, які не розглядалися в першому читанні і не стосуються предмету регулювання відповідного закону.

В РПР зазначають, що на підставі перехідних положень Закону “Про Вищу раду правосуддя” повинні бути створені слідчі підрозділи в кримінально-виконавчій службі. Це означає, що в цивільному Міністерстві юстиції (Державна пенітенціарна служба зараз в стадії ліквідації, а її повноваження передані Мін’юсту) з’являться слідчі підрозділи на доповнення до досі діючих мілітаризованих оперативних підрозділів, підрозділів охорони, а також підрозділу спеціального призначення.

На переконання РПР, цей крок законодавця, зокрема, призведе до тривалого правового колапсу в розслідуванні злочинів в місцях несвободи, оскільки з моменту набрання чинності Законом нікому буде розслідувати злочини, вчинені в пенітенціарних установах, адже повноцінні слідчі підрозділи Мін’юсту ще довго не будуть створені.

Крім того, інститут слідчих Мін’юсту може спричинити покривання злочинів, які вчиняють працівники державної кримінально-виконавчої служби, оскільки розслідування будуть здійснювати слідчі цієї ж служби, а також порушення принципів незалежного, прозорого і ефективного розслідування фактів катувань у місцях несвободи, визначених в рішеннях Європейського Суду з прав людини і рекомендаціях Європейського комітету з питань запобігання катуванням.