Генасамблея ООН схвалила посилену резолюцію щодо мілітаризації Криму Росією
Генеральна Асамблея ООН схвалила посилену резолюцію стосовно мілітаризації Криму. Документ містить підтримку Кримської платформи та закликає РФ припинити перекидання на півострів зброї та військових.
Про це повідомив у твіттері міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Генасамблея ООН схвалила посилену резолюцію щодо мілітаризації Криму. Вона містить важливу підтримку Кримської платформи, закликає РФ припинити перекидання на півострів зброї та військових, припинити порушення свободи мореплавства в Чорному й Азовському морях”, – написав Кулеба на своїй сторінці у твіттері у четвер.
Міністр також висловив удячність усім державам–членам ООН, які підтримали документ.
“Він консолідує міжнародну підтримку Кримської платформи та її цілей, протидіє мілітаризації Криму, надсилає сигнал стримування на тлі нарощування військової присутності РФ уздовж нашого кордону та в Криму”, – наголосив глава МЗС.
У резолюції підтверджується, що тимчасова окупація Криму є цілковито незаконною, що вона є порушенням міжнародного права й окуповані території мають бути невідкладно повернуті Україні.
“Перетворення окупованого Криму на величезну військову базу, зокрема переміщення на територію півострова озброєння, здатного нести ядерні заряди, сприймається як пряма загроза безпеці й стабільності в регіоні. Росія має негайно припинити таку діяльність. Щороку документи Генеральної Асамблеї з проблеми мілітаризації Криму доповнюються новими фактами про грубі порушення міжнародного права та прав людини на півострові з боку РФ як держави-окупанта”, – мовиться в повідомленні МЗС України.
У цьогорічному документі висловлюється занепокоєння незаконним розширенням території військово-морських баз РФ у Криму, наданням силовим структурам РФ повноважень щодо блокування частин території та акваторії поблизу військових об’єктів, що ставить під загрозу вільний прохід суден Керченською протокою.
Документ чітко визначає, що РФ має утримуватися від навмисного перешкоджання міжнародному судноплавству, особливо суднам, які прямують Азовським морем і Керченською протокою до українських портів чи у зворотному напрямку.
Резолюція також закликає Росію припинити незаконний призов мешканців Криму до своїх збройних сил та покласти край мілітаризації освіти в Криму – шкільній військовій підготовці кримських дітей, метою якої проголошується їхня майбутня служба в збройних силах РФ.
“Щорічні резолюції Генасамблеї щодо мілітаризації Криму та щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму мають вагому роль як політичні й дипломатичні інструменти в боротьбі проти російської окупації та діяльності в рамках Кримської платформи. Згадана резолюція є новим елементом зростаючого правового тиску на Росію. Держава-окупант є порушником основоположних норм міжнародного права, і її поведінка несумісна зі статусом постійного члена Ради Безпеки ООН”, – наголошують українські дипломати.
Нагадаємо, Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН на засіданні 17 листопада схвалив проєкт посиленої резолюції “Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна”.
За словами правозахисниці Ольги Скрипник, спільними зусиллями правозахисників, МЗС України, іноземних партнерів до тексту резолюції внесли нові імена бранців Кремля. Поряд із Сервером Мустафаєвим та Уміром-Усеіном Куку у тексті тепер міститься Галина Довгопола, Владислав Єсипенко та Наріман Джелял.
Документ підтримали 64 країни, 93 утрималися і 20 проголосували проти, а саме: Вірменія, Білорусь, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Малі, Нікарагуа, Філіппіни, Російська Федерація, Сербія, Судан, Сирія, Венесуела і Зімбабве.
Торік проєкт кримської резолюції підтримали 63 країни, 22 були проти, 85 утрималися.
2020 року Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш оприлюднив три доповіді про порушення прав людини в Криму. В останній з них, зокрема, мовиться про тортури і жорстоке поводження з боку співробітників ФСБ, безкарність причетних до насильницьких зникнень людей, втручання в професійну діяльність журналістів, примусові переміщення й депортацію з Криму населення тощо.
Раніше ZMINA аналізувала всі кримські резолюції, які ухвалила Генеральна Асамблея ООН, зокрема, зібрала відомості про те, як світ підтримував Україну.
