Генасамблея ООН ухвалила посилену резолюцію щодо дій Росії в окупованому Криму
Генеральна асамблея ООН ухвалила 16 грудня оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в тимчасово окупованому Росією Криму.
На своїй твіттер-сторінці міністр закордонних справ Дмитро Кулеба подякував країнам, які проголосували за резолюцію щодо Криму.
“Її ухвалення вчергове доводить, що світ солідарний з Україною в невизнанні російської спроби анексії Криму”, – прокоментував він.
Документ підтримали 64 країни-члени ООН, утрималися – 86. Проти проголосували 23 держави, а саме: Ангола, Китай, Вірменія, Білорусь, Бурунді, Венесуела, Еритрея, Зімбабве, Казахстан, Камбоджа, Коморські острови, Куба, Північна Корея, Індія, Іран, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Росія, Сербія, Судан, Сирія, Філіппіни.
Нові елементи відбивають численні факти масових порушень прав людини на тимчасово окупованому півострові. Документ констатує, що Росія не виконує міжнародних зобов’язань у сфері прав людини та міжнародного гуманітарного права.
У резолюції йдеться, що рівень дотримання прав людини в Криму після його окупації Росією значно знизився також через те, що РФ є учасницею меншої кількості відповідних міжнародних договорів, ніж Україна.
Окрім того, Генеральна асамблея ООН наголошує, що Росія використовує пандемію COVID-19 для запровадження невиправданих обмежувальних заходів на півострові, посилюючи репресії проти населення, зокрема через залучення ФСБ.
“Важливо, що Генасамблея ООН не залишається осторонь проблеми звільнення незаконно утримуваних українських громадян. Відзначаючи звільнення в грудні 2019 та квітні 2020 року осіб, утримуваних державою-окупантом на Донбасі, резолюція наголошує на необхідності звільнення всіх українців – політичних в’язнів Кремля, згадуючи поіменно Еміра-Усеїна Куку і Сервера Мустафаєва“, – мовиться в заяві МЗС України.
До резолюції вперше внесли термін “громадянські журналісти”, що є важливим результатом кампанії МЗС України, яка триває, із захисту журналістів і активістів, що працюють в умовах окупації.
Документ також детально зупиняється на підривній господарській діяльності РФ, що виснажує природні ресурси Криму. Серед іншого резолюція визнає проблему блокування Росією доступу мешканців Криму до української системи освіти та порушення релігійних прав.
Резолюція чітко визначає нелегітимність органів і посадових осіб РФ у Криму в контексті посилення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму. На рівні ООН уперше зафіксовано, що такі посадові особи повинні розглядатися лише як “окупаційна влада Російської Федерації”.
Резолюція закликає посилити взаємодію в межах міжнародних структур, щоб змусити Росію як окупаційну владу виконувати зобов’язання за міжнародним гуманітарним правом, забезпечити безперешкодний і повний доступ до Криму для міжнародних моніторингових місій.
Нагадаємо, 2020 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш оприлюднив три доповіді про порушення прав людини в Криму. В останній з них, зокрема, мовиться про тортури і жорстоке поводження з боку співробітників ФСБ, безкарність причетних до насильницьких зникнень людей, втручання в професійну діяльність журналістів, примусові переміщення й депортацію з Криму населення тощо.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в окупованому Криму – це вигадка.
