ФСБ призначила кримському політв’язню Еюпову психіатричну експертизу – адвокат
Слідство в Криму призначило стаціонарну психіатричну експертизу Азамату Еюпову – одному із семи затриманих 17 лютого мусульман.
Про це “Крим.Реалії” повідомив адвокат Еміль Курбедінов.
Захист заявив слідчим, що це абсолютно незаконно і немає жодних підстав поміщати громадянина України відразу до психіатричної лікарні в Сімферополі.
“Слідство завжди проводить психіатричну експертизу, щоб обвинувачені не могли піти від кримінальної відповідальності, застосовуючи, скажімо так, цей інструмент. Це що стосується амбулаторної експертизи, а що стосується стаціонарної, як у нашому випадку, ми постійно говоримо, ще з кримінальної справи проти Ільмі Умерова і , слідство застосовує інструмент з метою тиску на людей, вони переводять людей у такі нестерпні умови”, ‒ зазначив Курбедінов.
За словами адвоката, у нього також “намагалися взяти підписку про нерозголошення даних попереднього слідства”.
“У мене, як в адвоката, намагалися взяти підписку про нерозголошення даних слідства. На мою думку, це робиться для того, щоб ця кримінальна справа не набула розголосу. У такий спосіб співробітники ФСБ намагаються “зловити на гачок” адвоката і надалі цим шантажувати. Інакше я назвати це не можу. Я вказав, що це абсолютно незаконно, і, відповідно, я не підписував цієї підписки про нерозголошення”, ‒ додав Курбедінов.
Раніше Курбедінов заявив, що затриманому після обшуків 17 лютого Азамату Еюпову висунули підозру в скоєнні злочину за частиною 1 статті 205.5 КК Росії нібито за організацію осередку “Хізб ут-Тахрір” у Білогірську. Адвокатка Ліля Гемеджи повідомила, що обшуки кримських татар відбулися, зокрема, в межах бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”.
Після затримань кримських мусульман незаконний “Київський районний суд” Сімферополя обрав запобіжний захід для Азамата Еюпова у вигляді тримання під вартою до 15 квітня. За словами його захисника Сіяра Панича, “суд” не взяв до уваги той факт, що в політв’язня на утриманні є донька першої групи інвалідності, яка потребує постійного догляду.
Нагадаємо, уранці 17 лютого в Криму російські силовики обшукали будинки в Сімферополі, Бахчисараї та Білогірську. Родичам на місцях проведення слідчих заходів слідчі ФСБ заявили, що затриманим інкримінують статтю 205.5 КК Росії (“Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації”).
Представництво президента України в Автономній Республіці Крим заявило, що оперативно передає інформацію про чергові масові обшуки російських силовиків у мусульман у Криму українським правоохоронцям та збирається використовувати її “в роботі на національному і міжнародному рівнях”.
Нацполіція Автономної Республіки Крим відкрила кримінальні провадження через нічні масові обшуки російських силовиків у будинках кримських мусульман. Провадження порушили за ч. 2 ст. 162 (порушення недоторканності житла) і ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі). Санкції статей передбачають позбавлення волі на строк до п’яти років.
Президія Меджлісу кримськотатарського народу також закликала міжнародну спільноту “використовувати всі можливі міжнародні політико-дипломатичні та санкційні механізми щодо Росії з метою негайного звільнення нею всіх політичних в’язнів, арештованих на території анексованого Криму”.
“Черговий злочин, скоєний російськими окупантами в тимчасово окупованому Криму щодо кримських татар і членів їхніх сімей – осіб інших національностей, які сповідують іслам, свідчить про повне ігнорування Москвою основоположних норм міжнародного гуманітарного права, що визначають обов’язки держави-окупанта”, – мовиться в заяві.
Меджліс також закликав усіх жителів Криму солідаризуватися з кримськотатарським народом.
Низка українських правозахисних організацій засудила ранкові затримання громадян України. Правозахисна спільнота розцінює рейди силовиків як продовження систематичних дій окупаційної влади РФ зі знищення громадянського суспільства в Криму, адже четверо із семи затриманих – активісти.
Правозахисники наголосили, що чергові обшуки й затримання – грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права, які забороняють поширювати кримінальне законодавство держави-окупанта на окуповану територію (ст. 64 IV Женевської конвенції), а переслідування ідентифікованої групи чи спільноти з політичних мотивів вони називають злочином проти людяності згідно з Римським статутом МКС (ст. 7 (1) (h). Підписанти заяви висунули Росії низку вимог, зокрема негайно звільнити громадян України.