Ексвикладач кримського коледжу, який виступив проти війни, розповів, що двічі через голод втрачав свідомість під час домашнього арешту

Дата: 08 Січня 2023
A+ A- Підписатися
Засуджений на два місяці домашнього арешту незаконним “судом” у Сімферополі колишній викладач Білогірського технікуму Андрій Білозеров голодує через відсутність фінансів і неможливість купити продукти.
 
Про це інформує Крим.Реалії
 

Житель Сімферополя та колишній викладач російської мови Білогірського технікуму Андрій Білозеров розповів журналістам, що двічі втрачав свідомість від голоду під домашнім арештом у справі про “дискредитацію” окупаційної армії, оскільки йому заборонено виходити в магазин і не вистачає грошей на продукти.

“Живий поки що. Помітно схуд – виходити навіть у магазин не можна. Спочатку позбавили мене роботи та засобів до існування, тепер забороняють виходити з дому під загрозою переведення в СІЗО. Дружина із сином живуть за 90 км від мене, приїхати не можуть через фінансові причини, а син у п’ятому класі вчиться. Усі знайомі сусіди-студенти на канікули по домівках роз’їхалися. Якщо вже зовсім погано буде – буду викликати швидку, вони тут апарат такий поставили з кнопкою “SOS”. Від голоду вже двічі втрачав свідомість”, – сказав колишній викладач.
 
За його словами, “нелюди з місцевої “влади” цілеспрямовано створили такі умови”. Він упевнений, що їхня мета зрозуміла – зламати.
 
“Але здаватися не збираюся. Знаю, що борюся з цими нелюдами недарма. Дуже додає сил підтримка адекватних людей Криму – їх не так і мало”, – повідомив Білозеров.
 
Нагадаємо, що раніше Білозерова засудили до 13 діб арешту за статтею про “дискредитацію ЗС РФ” через те, що він увімкнув відео з українською піснею “Байрактар” студентам у технікумі.

28 жовтня Білозерова знову відправили під адміністративний арешт на 14 діб за статтею про заборонену символіку. Цього разу через публікацію у “ВКонтакте” пісні “Червона калина”. Під час затримання його побили.

Як відомо, з перших днів неспровокованого повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну відзначається різкий сплеск кримінальних та адміністративних переслідувань кримчан за підтримку України або за критичні висловлювання щодо вторгнення російських військ.

Кримська правозахисна група раніше констатувала, що на тимчасово окупованому півострові активізувався тиск за інакомислення: кримчан, котрі висловлюють незгоду з війною, переслідують за кількома статтями Кримінального кодексу РФ.

Найчастішою причиною переслідування стали публікації у соціальних мережах гасла “Ні війні” або одиночний пікет із таким написом на плакаті. Приводом для одного з переслідувань став напис “Я за мир”.

У правозахисній організації відзначають, що за “логікою” окупаційної влади, оскільки офіційно РФ не воює з Україною, а “проводить спеціальну операцію”, то заклики до миру є дискредитацією ЗС РФ.

Також почасти приводом для переслідування є розмови про російсько-українську війну зі знайомими, колегами чи родичами. Також можуть переслідувати за публікації чи коментарі у соціальних мережах.

За даними моніторингового огляду громадської ініціативи “Кримська ідея” щодо становища прав людини, за перші шість місяців великої війни російська влада організувала щонайменше 11 офіційних арештів кримчан за звинуваченням у кримінальних злочинах.

З 24 серпня до 24 листопада 2022 року ініціатива зафіксувала щонайменше п’ять випадків, пов’язаних зі звинуваченнями Росії у підготовці терористичних актів та за заклики до розправи над російськими військовими, що беруть участь у війні.

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

  • невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
  • умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
  • викрадення і незаконні арешти цивільних;
  • катування і нелюдське поводження;
  • зґвалтування;
  • мародерство;
  • примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
  • використання населення як “живих щитів”;
  • депортація до Росії чи на окуповані нею території;
  • напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
  • віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
  • використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
  • використання отруйних речовин;
  • напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: