Екссуддя Чорнобук, який допомагав переводити в Криму судочинство на російське законодавство, мобілізувався до ЗСУ. Він має доступ до чутливих даних –ЗМІ
Колишній голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Валерій Чорнобук, обвинувачений у державній зраді, зміг мобілізуватися до лав Збройних сил України у Дніпрі та використати це для припинення судового розгляду кримінальної справи проти нього.
Про це інформує Центр журналістських розслідувань.
Раніше Центр журналістських розслідувань встановив, Валерій Чорнобук навесні 2014 року допомагав окупантам переводити кримське судочинство на законодавство Росії, агітуючи суддів служити Росії та приймати російське громадянство. Точніше про це розповів тоді сам Чорнобук.
Центр нагадує, коли слідчі в кримінальному провадженні про державну зраду Чорнобука перейшли до стадії оголошення ордера про арешт, екссуддя почав переховуватися від слідства. Його затримали у київському дворі будинку, де він переховувався.
Цю кримінальну справу Печерський райсуд Києва розглядав дуже повільно. Навіть підготовче засідання суддя Віта Бортницька не могла провести вісім місяців – з січня до вересня 2020 року.
За інформацією Центру журналістських розслідувань, розгляд кримінального провадження за обвинуваченням Чорнобука зупинено через те, що він мобілізувався до лав Збройних сил України. Однак відповідної ухвали суду у судовому реєстрі немає, а на запит Центру відповіді суд не надав.
Читайте також: Як судять за державну зраду першого кримського суддю, що опинився в Україні на лаві підсудних
Журналіст та громадський діяч з Дніпра Іван Красіков ще 30 березня на своїй фейсбук-сторінці повідомив про службу Чорнобука в Амур-Нижньодніпровському районному центрі комплектування Дніпра.
“Мої джерела на рівні керівництва, пов’язаного з військовими частинами, з обласною адміністрацією, сказали, що пан Валерій Чорнобук служить в Амур-Нижньодніпровському територіальному центрі комплектації та соціальної підтримки”, — сказав Красіков у коментарі ЦЖР.
Іван КрасіковДля перевірки цієї інформації Центр журналістських розслідувань звернувся до Чорнобука та його адвоката Костянтина Грицишина. Адвокат не підтвердив і не спростував інформацію про службу його підзахисного у військкоматі.
“Нехай мої стосунки з клієнтом залишаться між мною і клієнтом… До побачення”, — сказав адвокат.
Сам Чорнобук не відповів на питання, надіслане йому в месенджер facebook.
Пресслужба Прокуратури Автономної Республіки Крим заявила, що з наступного дня після отримання ухвали – 24 травня, прокурори звернулися до Київського апеляційного суду зі скаргою на ухвалу суду першої інстанції, оскільки, “згідно з інформацією сторони захисту, вид та місце служби обвинуваченого не заважає йому брати участь у судовому процесі, зокрема у відеоформаті”.
“Ми наголошуємо, що колишній голова Апеляційного суду АР Крим обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину – державної зради. Згідно з обвинувальним актом, він надавав допомогу РФ у проведенні підривної діяльності проти України. На виконання завдань ворога обвинувачений брав участь у переформатуванні судової системи в Криму відповідно до російського законодавства та закликав суддів до переходу на бік ворога під час активної фази окупації півострова”, – прокоментувала на своїй фейсбук-сторінці речниця прокуратури Катерина Діденко.
Джерела Центру журналістських розслідувань твердять, що Чорнобук служить юристом в Амур-Нижньодніпровському військкоматі та має доступ до дуже чутливої інформації, що стосується мобілізаційних та персональних даних.
Центр нагадує, що обвинувачуваний, повернувшись до Дніпра із тимчасово окупованого Криму, пішов до українського війська добровольцем. Він був начальником бані у тилу та написав про це книжку.
Центр журналістських розслідувань нагадує, що відповідно до ст. 335 Кримінального процесуального кодексу України, перебування обвинуваченого на військовій службі є однією з поважних причин, щоб зупинити кримінальне провадження. Для цього адвокату потрібно подати відповідне клопотання з довідкою або витягом з наказу військової частини.
Чорнобук скористався можливістю, яку надає закон. Однак зупиняти розгляд справи з причини мобілізації закон суддю не зобов’язує. Суд має оцінювати такі обставини: де саме перебуває цей мобілізований, який це рід військ, чи виконує він бойові завдання, яка його посада і взагалі чим він займається. Не в окопі — значить, можна розглядати справу далі. Про це говорить суддя Вищого антикорупційного суду Тетяна Гавриленко.
Нагадаємо, цю кримінальну справу щодо екссудді правоохоронці скерували до суду в жовтні 2019 року. Тоді за нормами Кримінального процесуального кодексу (КПК) справи, у яких максимальний строк ув’язнення перевищує 10 років, в обов’язковому порядку розглядалися колегією суддів. Її почали розглядати судді Віта Бортницька, Роман Новак та Володимир Карабань.
Влітку 2020 року Верховна Рада внесла зміни до КПК, за якими колегія суддів призначається на такі справи за бажанням обвинуваченого. У перехідних положеннях законопроєкту йдеться, що нова норма може бути застосована до вже переданих до суду справ, розгляд яких ще не почався.
Колегія суддів переносила судові засідання через відпустки та лікарняні, тож фактично справу почали розглядати 28 жовтня 2020 року. Суддя задовольнила клопотання підозрюваного про розгляд справи одноосібно.
Як відомо, Віта Бортницька захистила кандидатську дисертацію під науковим керівництвом колишнього адвоката Чорнобука Олега Татарова – чинного заступника керівника Офісу президента України.
Віта Бортницька2019 року Громадська рада доброчесності (ГРД) оприлюднила висновок про невідповідність Віти Бортницької критеріям доброчесності та професійної етики. Члени ради дійшли висновку, що суддя, зокрема, “допускала дії або ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством, або мала економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні певного рішення”.
Серед іншого ГРД звинуватила Бортницьку в тому, що вона, не перебуваючи на робочому місці, ухвалювала судові рішення, активісти також вказали на незадекларовані грошові активи судді.
