Ексмерка Слов’янська Штепа розповіла в суді про погрози бойовиків розстріляти родину та полон

Ексмерка Слов’янська Неля Штепа, яку обвинувачують у сепаратизмі, вважає справу проти себе сфабрикованою та розповіла, що проросійські бойовики у 2014 році погрожували розстріляти її родину, якщо вона не співпрацюватиме з ними.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Фото з відкритих джерел

Розгляд справи Штепи почався ще 12 червня 2014 року і триває до сьогодні. Посадовиці інкримінують зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинили загибель людей і створення терористичної групи чи організації. Обвинувачення в справі Штепи ґрунтується на відео, де вона закликала президента Росії Володимира Путіна ввести до Слов’янська російські війська. 

На засіданні 16 лютого Штепа розповіла, що перед тим, як виступити на мітингу та дати інтерв’ю російським пропагандистським медіа, її неодноразово били та погрожували розстріляти родину, якщо вона відмовиться. 

“Ви сьогодні розглядаєте справи щодо сепаратизму проти справжнього патріота, єдиної жінки, яка боролася за те, щоб не було війни. Обвинувальний акт сфабрикований і є політичним замовленням, мета якого – приховати справжніх винуватців війни в Україні та перекласти розв’язання війни на мене”, – сказала Штепа на засіданні. 

Будівля СБУ в Слов’янську, де під час окупації катували полонених жителів міста. Фото: Мукачево.нет

Як повідомляє видання “Главком”, ексмерка також назвала прізвища місцевих керівників міліції, прокуратури й СБУ, які, за її словами, мали вплив на так званих козаків та “ополченців”. Події із захопленням міста, за її словами, почалися з будівлі “центру православ’я” в Слов’янську, де протягом двох тижнів діяв тренувальний табір бойовиків. Штепа додала, що кілька разів запитувала тодішнього начальника поліції про появу невідомих людей. На що той запевняв, що там усе спокійно. 

За 12 днів до захоплення Слов’янська, як стверджує Штепа, вона надіслала 72 телеграми на адреси центральної влади щодо ситуації, що склалася в місті. Вона розповіла, що весь час тримала телефонний зв’язок із колишнім в.о. глави Адміністрації президента Сергієм Пашинським і Сергієм Тарутою, який навіть відправив її на перемовини з бойовиками. На початку квітня 2014 року вони захопили будівлю місцевої міліції, але згодом вдалося звільнити 278 правоохоронців. 

“У той час на першому поверсі приміщення міліції “добровольцям” масово видавали зброю та боєприпаси. Їх було сотні осіб… Краще тоді мене застрелили б, була б Героєм України”, – сказала Штепа.

Ексмерка пояснила, що з 13 квітня її оголосили в розшук, а тому їй доводилося носити перуку та користуватися чужими документами, щоб виїжджати з міста в Донецьк на наради до голови ОДА Сергія Тарути. Згодом її викрили й утримували 81 день у полоні в будівлі міської ради. 

Влітку минулого року в Слов’янську знайшли останки людей, які загинули під час окупації міста. Фото: Нацполіція

Штепа переконує, що ніколи не була знайома з російським бойовиком Ігорем Гіркіним – відповідальним за прямі накази й злочини, скоєні в місті під час його окупації.

Журналісти зазначають, що під час давання свідчень ексмерка Слов’янська декілька разів плакала.

Нагадаємо, у 2019 році ЄСПЛ постановив, що Україна має сплатити Штепі 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро відшкодування судових витрат за порушення права на недоторканність, адже під вартою жінка неаргументовано перебувала понад три роки. За шість останніх років матеріали справи передавали на розгляд у п’ять різних районних судів Харкова, а в жовтні 2019 року Орджонікідзевський райсуд після більш ніж року перерви зміг продовжити підготовче засідання в справі. 

Відомо, що проросійські бойовики захопили Слов’янськ у квітні 2014 року. Озброєні люди вдерлися до райвідділку та будівлі СБУ, на яких вивісили прапори РФ. За даними правозахисників, які до сьогодні збирають інформацію про порушення прав людини та міжнародного права в цей період, бойовики обстрілювали житлові мікрорайони, переслідували людей через релігію, незаконно позбавляли волі та навіть життя. Поховання за містом знаходять досі. 

Фотографія обкладинки: Тиждень