Дубінський хоче зобов’язати громадські організації повідомляти про гроші від донорів та куди їх витрачають

На розгляд Верховної Ради внесли законопроєкт №3936 про внесення змін до Податкового кодексу України, яким хочуть зобов’язати громадські організації звітувати про кошти іноземних донорів та цілі, на які їх витрачають. 

Про це повідомляють на сайті парламенту. 

Автором ініціативи, яку вже передали на розгляд профільного комітету, став депутат від партії “Слуга народу” Олександр Дубінський. У пояснювальній записці автор пише, що ГО відіграють в Україні важливу роль, та наголошує, що його законопроєкт спрямований нібито на запровадження прозорої звітності для організацій, які отримують понад 50% фінансування з-за кордону. 

“Таким чином, іноземні держави, державні органи іноземних держав, міжнародні та іноземні організації, іноземні неурядові організації, а також окремі іноземні громадяни, отримуючи можливість впливу на суспільно-політичне середовище, можуть формувати суспільну думку всередині країни”, – вважає депутат. 

Дубінський пропонує зобов’язати ГО з іноземною підтримкою оприлюднювати на власному веб-сайті та подавати суб’єкту державної реєстрації щороку до 1 березня інформацію про:

• персональний склад керівників та осіб, яких обрали до складу керівного органу ГО;
• кількість членів ГО, встановлену суму внесків на звітний рік та їх фактичне надходження на рахунок ГО;
• загальну суму отриманих ГО доходів від фізичних осіб, підприємств, установ та організацій;
• суму та цілі отриманих ГО доходів з-за кордону, а також країну походження коштів;
• суму та цілі видатків ГО, здійснених за рахунок коштів, отриманих з-за кордону;
• участь керівників ГО в керівних органах інших громадських об’єднань та політичних партій.

Порушників Дубінський пропонує виключати з Реєстру неприбуткових установ та організацій і зобов’язати платили податки, штрафи й пеню. Депутат також хоче заборонити бути платниками єдиного податку першої-третьої груп юридичним та фізичним особам, які надають послуги ГО або її товариствам, підприємствам.

Несвіжою ідеєю назвала законопроєкт Дубінського керівниця Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, адже подібні ініціативи ще у попередньому скликанні парламенту вносив президент Петро Порошенко. 

“Ті ініціативи теж покладали на громадські організації обов’язок публікувати детальну фінансову звітність, а в разі її неподання організацію мали позбавити статусу неприбутковості.  Як тоді, так і зараз необхідність ухвалення цих законопроєктів пояснювалася позірною боротьбою за прозорість громадського сектору. Однак подібна риторика використовувалася в наших авторитарних сусідів – Росії, Казахстану, Білорусі, коли починали закручувати гайки громадським організаціям”, – наголошує Печончик. 

Вона нагадала, що у 2018 році Венеційська комісія розкритикувала згадані законопроєкти, зазначивши, що “новий режим розкриття інформації про фінансування суперечить правам людини та основним свободам, а саме свободі об’єднань, праву на повагу до приватного життя та забороні дискримінації”. Експерти не бачили необхідності у таких поправках та рекомендували переглянути їх у повному обсязі.

Нагадаємо, що депутат Дубінський, відомий окрім своєї законотворчої діяльності сексистськими заявами та тиском на журналістів, на початку червня запропонував щороку перевіряти керівників ГО на поліграфі. Зі схожою пропозицією у квітні виступав член “Опозиційної платформи – за життя” Федір Христенко. Своїм законопроєктом він хотів запровадити люстрацію для тих, хто впродовж останніх 10 років обіймав посаду керівника або був членом громадської організації й отримував фінансування з будь-якого джерела, розташованого за межами України.

З 2017 року антикорупційні активісти заявляли про тиск з боку влади, яка фактично прирівняла їх до представників влади і зобов’язала подавати “декларації осіб, уповноважених на здійснення повноважень держави”. Правозахисники наголошували, що декларування активістів – це порушення прав людини та демократичних свобод. У жодній європейській країні не існує декларування майна активістів. Європейський Союз також наголосив, що е-декларування для активістів створює невиправданий тиск на неурядові організації.

Лише минулого року Конституційний Суд постановив, що е-декларування активістів – незаконне.