До ВРП рекомендують призначити чотирьох суддів, двох з яких активісти називають недоброчесними
Етична рада, що має очищувати від недоброчесних суддів Вищу раду правосуддя, завершила оцінювання кандидатів на дві вакантні посади до органу й рекомендувала до призначення чотирьох осіб – Романа Маселка, Миколу Мороза, Олену Заічко та В’ячеслава Талька. Двох з них активісти називають недоброчесними.
Про рішення Етичної ради повідомили на сайті органу.
Перший склад Етичної ради попри супротив Ради суддів сформували торік у листопаді, а членами органу стали, зокрема, міжнародні експерти.
Цього року наприкінці травня рада відновила проведення співбесід з кандидатами до ВРП, але їх вирішили зробити закритими та проводити без онлайн-трансляції, мотивуючи це дією воєнного стану. Проти цього виступали активісти.
На засіданні 23 червня Етична рада розглядала, зокрема кандидатуру судді Лариси Гольник, яка у 2015-му відмовилась за хабар ухвалити рішення на користь мера Полтави Олександра Мамая, подала заяву про злочин, задокументувала його, добилась тюремного вироку для посередника і дотепер бореться за покарання Мамая. На Гольник скоювали напад, цькували, й активісти називають її “символом суддівської доброчесності й незламності”.
Попри це її не рекомендували як членкиню ВРП.
“Рада свої рішення в визначений ними ж строк не публікує. А співбесіди закрила нібито з “міркувань безпеки”. Ми поки не знаємо яка справжня причина цього всього – вплив судової мафії, яка становить половину ради, небажання міжнародників вдаватися в контекст, непрофесійність секретаріату, який спеціально набрали з людей, які не в темі, щось інше чи все разом”, – коментує рішення голова Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Водночас серед тих суддів, яких визнали такими, що відповідають критеріям оцінювання, опинились В’ячеслав Талько та Олена Заічко. Перший раніше працював інспектором у ВРП із тими членами, яким голова ОАСК Павло Вовк давав вказівки щодо переслідування суддів. Також, за словами активістів, витрати Талька в десятки разів перевищують доходи, а ще його називають пов’язаним з депутатами “Слуги народу”.
Щодо Заічко, то, як наголошують активісти, вона причетна до дерибану десятків гектарів землі у Харкові, а її громадська організація відкрито виступала проти реформи Вищої ради правосуддя із залученням міжнародних експертів, повторюючи кремлівські наративи про “зовнішнє управління”.
“Вважаємо таке рішення Етичної ради глибоко помилковим і таким, що вбиває довіру до процесу і результату роботи Етичної ради. Також воно істотно демотивує тих, хто публічно бореться з корупцією в судах і заохочує мовчати про це. Рішення Етичної ради наштовхують нас на думку, що стандарти оцінювання доброчесності, які вона застосовує, вочевидь відрізняються від усталених в Україні стандартів, які використовують наші організації”, – говорять активісти Центру протидії корупції, Фундації DEJURE та Автомайдану.
Ключовою умовою збереження статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, який щойно отримала Україна, є прогрес у сфері верховенства права, у тому числі успішна реформа ВРП і ВККС. Однак за умови збереження поточних тенденцій у конкурсі до ВРП, як вважають активісти, можна очікувати на непередбачувані, якщо не катастрофічні, наслідки не тільки для результатів судової реформи, але і для євроінтеграційних перспектив України і її існування як спроможної держави.
Нагадаємо, 80% українців вважають, що через корумпованість судової системи більше шансів виграти в суді мають заможні та впливові. В останньому звіті щодо оцінювання стану Угоди про асоціацію з ЄС Європарламент назвав судову владу однією з найменш надійних установ у країні.