“В анальний отвір засовували запалений сірник”: звільнений з полону лікар-нейрохірург про катування та ставлення росіян до військовополонених
34-річний лікар-нейрохірург Дмитро Кубряк рятував життя поранених в бункері меткомбінату ім. Ілліча в Маріуполі. У квітні 2022 року він потрапив у російський полон, де п’ять із половиною місяців знаходився в сумнозвісній колонії в Оленівці. Там він став свідком жахливих катувань українських військових та теракту, внаслідок якого загинули 53 полонених.
Про це він розповів у інтерв’ю УНІАН.
Дмитро Кубряк. Фото зі сторінки у FacebookДмитро Кубряк був у складі групи медиків-добровольців, які зголосилися гелікоптером дістатися до оточеного Маріуполя, щоб посилити шпитальні підрозділи. Таким чином вранці 31 березня він потрапив в Маріуполь. Його розподілили на комбінат ім. Ілліча, де працювала частина Маріупольського шпиталю та базувалася 36 бригада морської піхоти.
Він розповів, що 12 квітня був отриманий наказ разом з пораненими підійматися на поверхню із бункера та здаватися у полон. Спочатку полонені чотири дні перебували у фільтраційному таборі у Сартані під Маріуполем. 16 квітня їх забрали до колонії в Оленівку. За оцінкою Дмитра, з комбінату ім. Ілліча до Оленівки потрапили 1600–1700 українських військовополонених. Медиків та поранених помістили в окремий тюремний барак, де їх було близько 200 людей.
“Спочатку ми спали просто на бетонній підлозі, потім – на якихось матрацах. Годували, як і решту, тобто ніяк… Заводили в приміщення, садили за стіл, давали гарячу кашу та три хвилини на прийом їжі. Звичайно, що за цей час з’їсти розпечену їжу неможливо. Тому всі перебували у напівголодному стані, і значна частина полонених дуже втратила у вазі”, – розповів Дмитро Кубряк.
За його словами, росіяни з “особливою пристрастю” допитували полонених танкістів, снайперів, розвідників, артилеристів. Від них намагалися дізнатися будь-яку цінну інформацію та домогтися зізнання у вбивстві мирного населення.
“До цих хлопців застосовували тортури, щоб змусити підписувати абсурдні звинувачення. Мене залучали до надання допомоги цим військовополоненим, я бачив наслідки тортур… Їх жорстоко били, катували електричним струмом. Як приклад, одному військовослужбовцю в анальний отвір засовували запалений сірник. У хлопця були опіки промежини, мошонки”, – згадує Дмитро Кубряк.
Також він пригадав випадок, коли важкопораненого бійця, який пережив авіаудар у бункері, забили до смерті охоронці колонії в Оленівці.
Вибух в Оленівці
За словами Дмитра Кубряка, за десять днів до трагедії розпочався ремонт барака, у якому ніхто не жив. Потім відібрали 200 військовополонених, переважно “азовців”, і відселили 28 липня в цей відремонтований барак. Вночі 29 липня стався вибух.
“Наш корпус був за триста метрів, але ми чітко чули гучні моторошні крики. Таких звуків мені чути не доводилося ні до того, ні після… Несамовиті крики агонізуючих людей розносилися по всій колонії… Це не передати словами! Вибух стався десь о 23:30, і лише через 30–40 хвилин нас, українських медиків, залучили для надання допомоги. Ми прибігли на місце трагедії – побачене шокувало. П’ятдесят людей загинули одразу – згоріли живцем. Решта, як могли, виповзли з барака назовні… Величезна кількість поранених! Вони корчилися від болю та кричали: “Допоможіть!”. А нам у цьому хаосі, у темряві треба було визначитися: кому допомогти в першу чергу, кому не допомагати, хто може зачекати”, – розповів військовий лікар.
Майже шість годин українські військовополонені, які отримали глибокі опіки, осколкові поранення, травматичні ампутації кінцівок, пошкодження внутрішніх органів, просто лежали на землі. За цей час померли п’ятеро людей. Перший КамАЗ із пораненими виїхав з Оленівки о п’ятій ранку – вісімдесят людей забрали до лікарні в Донецьк. Ще близько тридцяти військовополонених дістали легкі поранення, тому їх залишили в Оленівці.
Дмитро Кубряк пробув у полоні п’ять із половиною місяців. З колонії в Оленівці його групу забрали 20 вересня. 22 вересня в рамках обміну полоненими повернувся в Україну.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує випадки тортур, скоєних під час російської збройної агресії проти України.
Якщо ви стали потерпілим або свідком тортур, залиште інформацію про себе у формі за або ж напишіть на електронну адресу oh@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародного кримінального суду, Європейського суду з прав людини тощо для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.
