До річниці повномасштабного вторгнення в Києві відкрили виставку ілюстрацій на захист прав дітей

Державні й міжнародні інституції мають діяти спільно, щоб захистити українських дітей.

Із закликом посилити захист прав дітей виступили правозахисники та ініціатори звіту про злочини Росії проти українських дітей, книги та виставки благодійного фонду “Голоси дітей” і Харківського інституту соціальних досліджень (ХІСД), передає кореспондент видання ZMINA.  

Моніторинговий звіт містить дані про порушення з боку Російської Федерації низки міжнародно-правових норм щодо дітей під час її неспровокованого повномасштабного вторгнення в Україну.

“Сьогодні всі діти України – це діти війни, – розповіла Олена Розвадовська, голова правління фонду “Голоси дітей”, – мільйони розлучилися зі звичним оточенням, десятки тисяч чекають на батьків із фронту, тисячі – продовжують жити в небезпечних умовах: у підвалах, сховищах поблизу лінії фронту та на окупованих Росією територіях”.

Правозахисниця Олена Розвадовська

Станом на середину лютого 2023 року органи прокуратури відкрили 2 607 кримінальних проваджень про злочини, скоєні проти дітей. Прокуратура України виявила 54 катівні, у частині з яких утримували дітей, а Офіс генерального прокурора встановив 12 фактів сексуального насильства з боку росіян щодо дітей.

За рік повномасштабної війни Росія порушила головні міжнародно-правові норми, які регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи й засоби ведення війни: Гаазькі конвенції та декларації 1899 і 1907 років, Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року, Конвенцію про права дитини, факультативний протокол щодо участі дітей у воєнних конфліктах, Африканську хартію прав і добробуту дитини.

Лише за нижченаведеними пунктами статей уже зафіксовано сотні злочинів:

• використання заборонених засобів ведення війни;
• обстріли, бомбардування та мінування цивільних об’єктів;
• вбивства, поранення, жорстоке поводження та сексуальне насильство над дітьми;
• викрадення та примусова депортація дітей;
• відмова в доступі до гуманітарної допомоги;
• вербування та участь дітей у війні.

Член правління фонду та провідний експерт ХІСД Андрій Черноусов вважає, що державні та міжнародні інституції можуть працювати спільно, щоб захистити українських дітей. 

Правозахисник Андрій Черноусов

“Держава має переналаштувати механізми захисту дітей, завершити реформу служби в справах дітей. Зі свого боку міжнародним та організаціям громадянського суспільства важливо працювати над поверненням додому викрадених дітей,  документуванням злочинів, скоєних росією, і сприяти притягненню її до відповідальності”, – наголосив правозахисник. 

Цю думку підтримала Олександра Матвійчук, голова організації “Центр громадянських свобод“, яка у 2022 році отримала Нобелівську премію миру. Вона повідомила, що правозахисники розповідають світу історії злочинів для того, щоб припинити їх.

“Бо коли ти не можеш покластися на правові інструменти, ти завжди можеш покластися на солідарну підтримку людей. І я вірю, що спільно ми можемо зробити багато, щоб захистити дітей у цій війні й зробити їхнє життя кращим”, – сказала правозахисниця.

Благодійний фонд “Голоси дітей”, який із 2015 року надає психологічну та психосоціальну допомогу дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій, наголошує на важливості зберегти “нормальне дитинство в ненормальних умовах”.

Психологи кажуть, що, якщо створити для дитини безпечне середовище, де буде місце для спілкування, зустрічей із друзями, креативу, рефлексії, більшість дітей зможе відновити емоційну цілісність. Саме тому психологи фонду надають психологічну допомогу дітям. 

До річниці повномасштабного вторгнення команда благодійного фонду “Голоси дітей” відкрила виставку ілюстрацій з цитатами дітей та презентувала книжку “Війна голосами дітей”.

У книзі зібрано до 100 емоційних цитат, які демонструють парадоксальний погляд дітей на війну. Цитати проілюстрували дизайнери, художники, фотографи та інші знані люди з різних куточків світу. Цю книгу можна також придбати онлайн. Усі кошти від пожертв за книжку спрямовуються на психологічну допомогу дітям.

На виставці представлено близько 20 зображень із книжки, зокрема ілюстраторів Нікіти Тітова, Олександра Грехова, Ірини Вале, співачки Джамали та її сина Рахмана.

Деякі зображення містять супровід аудіоцитат з історією дитини, голос якої можна почути за допомогою QR-коду. 

Виставка працюватиме до 24 березня за адресою: п’ятий поверх Peremoga Space, вул. Ярославів Вал, 15, Київ. Вхід вільний. 

Благодійний фонд “Голоси дітей” сформував такі рекомендації на захист прав дітей:

• Постійно підтримувати зв’язок з тимчасово окупованими територіями (ТОТ) всіма можливими засобами. Це допомагає зберігати спокій і довіру населення до рішень держави.
•  Ознайомлювати населення ТОТ із правилами безпеки, дотримання яких допоможе запобігти знущанням і вбивствам, мобілізації до армії окупанта. Інформувати щодо правил мінної безпеки. Постійно нагадувати про важливість дотримання з боку дітей правил безпечної поведінки під час повітряної тривоги в бомбосховищах і вдома.
• Сприяти організації гуманітарних коридорів і отриманню гуманітарної допомоги на ТОТ, територіях, на яких ведуться активні бойові дії, і тих, які потерпають від гуманітарної катастрофи, формувати запаси харчів, води й медикаментів на територіях, де є значний ризик російської окупації.
•  Сприяти фіксації всіх скоєних російськими військовими злочинів: убивств, каліцтв, жорстокого поводження. Невіддільною складовою цього процесу є формування довіри та донесення до громадян потреби звертатися до правоохоронних органів із заявами й доказами скоєних злочинів, зокрема через інтернет і телефонний зв’язок.
• Збільшити зусилля щодо фіксації злочинів сексуального характеру, зокрема проти дітей. Більшість із них залишаються латентними й вкрай мало фіксуються правоохоронними органами.
• Максимально використовувати міжнародні канали для моніторингу стану дітей, які були депортовані до росії, документувати скоєні проти них злочини. Сприяти більшому залученню міжнародних організацій і волонтерських спільнот до процесу повернення додому українських дітей.
•  Проводити інформаційні кампанії із запобігання епідемії інфекційних захворювань на всій території України, особливо там, де складно забезпечити належний рівень медичної допомоги.
• Проводити інформаційно-роз’яснювальні розмови з дітьми щодо правил безпеки в інтернеті та наявних схем вербування, втягування підлітків у війну (передання розвідувальних даних, участь в агітації тощо).
•  Запровадити інформаційну кампанію щодо попередження батьків та дітей на тимчасово окупованих територіях.
•  Сприяти доступу до української освіти дітей на ТОТ України.
•  Визнати “Юнармию”, “Движение”, “Большую перемену” рухами та організаціями нацистського тоталітарного режиму. Заборонити на території України їхню діяльність і використання їхньої символіки.

Як відомо, з початку повномасштабного вторгнення Росія випустила по Україні понад 5 тисяч ракет. 62% з них були скеровані саме на цивільні об’єкти: пошкоджено або зруйновано 150 тисяч житлових будинків, 3126 закладів освіти (337 з них зруйновано повністю), збитків зазнали близько 1500 об’єктів культурної спадщини, зруйновано 171 об’єкт медичної інфраструктури й ще 1035 пошкоджено.

Напередодні коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню до відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочини проти людяності, скоєні в Україні.