До кінця поточного року українське кобзарство можуть визнати нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО

Питання щодо визнання українського кобзарства нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО перебуває на вирішальному етапі. 

Про це йшлося під час обговорення в Медіацентрі Україна.

Ілюстраційне зображення кобзаря Івана Кучугура-Кучеренка, 1922 рік. Фото: вікіпедія

Заяву України мають розглянути в пріоритетному порядку. 

Внесення до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО допоможе зберегти традицію кобзарства. 

На початку року в Україні почали активніше проводити записи кобзарів. Так, наразі записали 13 кобзарів та понад сотню творів, зняли шість фільмів, підготували три тематичні лекції та створили портал “ДУМА”. На сайті можна ознайомитися з матеріалами та дізнатися більше про кобзарів та кобзарство загалом. 

“Це початок першого великого порталу, який ми робимо за всіма вимогами для світової спільноти й самого ЮНЕСКО. Ми з ними дуже багато провели розмов, співбесід, обговорення стандартів для того, аби прокласти шлях нашої спадщини в цифрову епоху, і для того, аби це могли використовувати не тільки фахівці, хто це знає, але й молодь, сучасні виконавці. І так само це можливість розповісти світові про самих себе”, – розповідає лірник та кінорежисер Олесь Санін. 

За словами Саніна, саме номінування українського кобзарства спричинило бум звернень. До прикладу, до майстерень приїхали фахівці з Фінляндії та Португалії. 

Нагадаємо, що разом з кобзарством Україна подала до ЮНЕСКО досьє ще двох елементів нематеріальної спадщини – вишивки білим по білому з Решетилівки на Полтавщині та традицію і мистецтво писанки. 

Нагадаємо, що окупація і війна завдали незліченної шкоди українським культурним голосам, але, як кажуть експерти, вони виявляють неабияку стійкість. 

ZMINA вже розповідала, як мистецтво під час війни відтворює реальність та допомагає виживати, а також як злочини проти нематеріальної культурної спадщини можуть допомогти довести злочин геноциду проти українців.