Для військових прокурорів скасували “засекречені” декларації

Дата: 16 Вересня 2019
A+ A- Підписатися

Заступник генерального прокурора – головний військовий прокурор Віктор Чумак скасував рішення щодо вилучення з публічного доступу декларацій про статки військових прокурорів.

Про це повідомляє пресслужба Генпрокуратури. 

Постанову, якою засекречували декларації військових прокурорів, видав у березні 2017 року вже ексочільник відомства Анатолій Матіос. Своє рішення він мотивував загрозою через конфлікт із Росією. Відтоді з реєстру НАЗК зникли сотні декларацій військових прокурорів.

“Відтепер інформація про статки військових прокурорів стане відкритою і кожен громадянин матиме змогу ознайомитися з нею на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, – зазначили в ГПУ.

На скасування засекречених декларацій уже відреагували активісти Центру протидії корупції, які декілька років у суді намагалися скасувати документ. На їхню думку, ухвалений під приводом гарантування безпеки прокурорів у 2017 році документ насправді слугував для того, аби громадськість та журналісти не могли відстежувати їхні статки.

Читайте також: Чому експерти підтримують плани щодо ліквідації військової прокуратури? 

Активісти наголошували, що майнові декларації прокурорів не містили жодної інформації, розголошення якої загрожувало б їхній безпеці, оскільки: 

  • персональні дані не публікують у реєстрі;
  • посади й імена прокурорів і так є публічними;
  • до моменту ухвалення документа декларації вже були в публічному доступі, а тому їх міг подивитися хто завгодно.

“Публічність декларацій та змін до них є гарантією забезпечення належного фінансового контролю, передбаченого законом, а також громадського контролю. Закриті декларації призводять до позбавлення суспільства механізмів та інструментів нагляду за майновим станом прокурорів”, – пояснюють антикорупціонери. 

Як відомо, навесні 2017 року парламент прирівняв антикорупційних активістів до представників влади і зобов’язав подавати декларації. Тоді експерти наголошували, що декларування активістів – це порушення прав людини та демократичних свобод.

У червні поточного року Конституційний Суд визнав неконституційними норми Закону “Про запобігання корупції”, який запровадив е-декларування для активістів.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: