Діджиталізація, але не реформа: експертка щодо нового законопроєкту про онлайн-прописку

Дата: 07 Травня 2021
A+ A- Підписатися

На розгляд Верховної Ради внесли законопроєкт №5463 “Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні”.

Про це повідомили на сайті парламенту. 

Фото: з відкритих джерел

Ініціаторами законопроєкту стала група депутатів, зокрема голова Комітету з питань прав людини Дмитро Лубінець. У пояснювальній записці вони наголошують, що реєстрація місця проживання є однією з найпопулярніших серед усього переліку адміністративних послуг, однак сама процедура є архаїчною і складною.

Так, досі для цього необхідно зібрати низку документів та погоджень і прибути з ними до органу реєстрації чи центру надання адміністративних послуг. Наявний стан справ з реєстрацією місця проживання, як нагадують законотворці, також порушує покладений в основу державної політики у сфері надання адміністративних послуг принцип раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання послуг і Стаття 4 Закону України “Про адміністративні послуги”..

“Оскільки підставою реєстрації є не фактичне проживання в житлі, а лише наявність права на проживання в ньому, громадяни реєструються не там, де вони фактично проживають, а там, де можуть документально підтвердити право на проживання. Зв’язок реєстрації місця проживання з правом проживання в житлі також створює умови для маніпулювання з майновими та житловими правами на житло”, – йдеться в пояснювальній записці. 

Фото: delo.ua

Як пояснював міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, якщо законопроєкт підтримають, то для реєстрації досить буде лише повідомити фактичну адресу на порталі чи в застосунку “Дія”.

“Не потрібно буде офлайн-візитів у державні органи, ЦНАП, військкомати. Це можна буде робити онлайн за лічені хвилини, просто авторизувавшись у додатку або на порталі й зазначивши адресу, де ви будете прописуватись. Стара схема прописки буде функціонувати паралельно. Якщо ви хочете отримати будь-яку державну послугу, то її необов’язково отримувати за місцем проживання. Можна буде оформити пенсію без прив’язки до місця реєстрації”, – говорив очільник Мінцифри. 

Однак, як зазначає адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, законопроєкт не робить процедуру легшою, адже для реєстрації громадянам доведеться вказувати реквізити тих самих документів, які вони мають збирати й зараз. Стосується це й дозволу власника орендованого житла, отримання якого є складним заданням, особливо для орендарів.

Фото: з відкритих джерел

Як пояснює експертка, фактично поряд з послугою “реєстрація місця проживання” в Україні просто з’явиться послуга “декларування місця проживання”, а процедура отримання обох залишиться однаковою.

“По суті, відрізняються вони лише тим, що реєструвати місце проживання можна буде лише в житлі комунальної власності, що підлягає приватизації, а також місце проживання особи в службовому житлі. Водночас реєстрація в цьому житлі підтверджує право на проживання особи в ньому, а декларування не має подібної функції. Як це працюватиме на практиці, поки незрозуміло. Так само незрозуміло, наскільки реалістичним є те, що положення про онлайн-реєстрацію для всіх можуть запрацювати із серпня 2021 року, з урахуванням того, як наразі працюють реєстри, між якими має бути налагоджена взаємодія на рівні обміну інформацією”, – розповідає фахівчиня. 

Законопроєкт не передбачає жодних “реформаторських” змін ані до змісту, ані до процедури реєстрації місця проживання, окрім діджиталізації послуги.

Альона Луньова

“Повідомча система, яку анонсувало Мінцифри, не запроваджується, бо вона передбачає лише повідомлення заявником адреси свого проживання без надання додаткових документальних підтверджень факту проживання чи права на проживання за певною адресою. Немає принципової чи змістовної різниці між декларуванням та реєстрацією місця проживання. Такі “декоративні” зміни не сприятимуть розв’язанню проблеми невідповідності інформації, наявної в держави й органах місцевого самоврядування, про місце проживання громадян”, – підсумовує Луньова.

Нагадаємо, що в Україні близько 12% населення живуть не за місцем реєстрації. Це еквівалентно щонайменше 3,3 мільйона дорослого населення. Однак громадяни часто не бачать проблем з інститутом “прописки”, бо розв’язують їх корупційно.

Відсутність “прописки” впливає на реалізацію великої кількості прав. Так, українці, що живуть не за місцем реєстрації, рідше беруть участь у виборах. Як бар’єр у доступі до правосуддя сприймає реєстрацію кожен восьмий мобільний громадянин. Впливає “прописка” навіть на права дітей.

Фотографія обкладинки: з відкритих джерел 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: