COVID-19 у Криму: окупанти занижують дані про хворих і померлих, щоб далі послаблювати карантин

Після переходу до поетапного виходу з карантину офіційні цифри про кількість випадків зараження COVID-19 і смертей від захворювання цілеспрямовано занижуються, щоб можна було далі знімати обмеження. 

Таких висновків дійшла Кримська правозахисна група (КПГ) у своєму моніторинговому звіті з реагування на коронавірусну пандемію в Криму за 18–31 травня 2020 року. 

Російський уряд вирішив із 12 травня поетапно знімати обмежувальні заходи через пандемію COVID-19. На місцевому рівні керівництво регіонів, зокрема й де-факто влада Криму, має визначитися, продовжувати чи припиняти дії обмежувальних заходів на підставі методологічних рекомендацій Росспоживнагляду. 

Рекомендації передбачають три етапи відновлення діяльності підприємств і організацій на основі показників для кожного етапу. Ключові показники – коефіцієнт поширення інфекції, наявність вільних місць для лікування хворих на COVID-19 (не менш ніж 50%), показник тестування на 100 тисяч населення. На місцевому рівні також можна враховувати додаткові показники: рівень летальності від COVID-19, відсоток людей з імунітетом до нього серед населення, рівень захворюваності на негоспітальну пневмонію.

31 травня так званий “очільник Криму” Сергій Аксьонов підписав наказ № 179-У, яким продовжив дію норми про обов’язкове використання масок у громадських місцях і врегулював питання роботи вахтовим методом. Також указ продовжив “режим самоізоляції” для людей, старших за 65 років, однак зупинив пільговий проїзд у громадському транспорті, бронювання та розміщення туристів у готелях і санаторіях до 15 червня.

З 18 травня в низці кримських міст відновилися міжміські пасажирські перевезення. Так, до прикладу, у Керчі запрацювали маршрути до Сімферополя, Джанкоя, Євпаторії.

Із 29 травня Російські залізничні дороги повернулися до звичайного розміщення пасажирів у потягах далекого прямування. Це, на переконання правозахисників КПГ, суперечить нормам фізичної дистанції. Також на півострові не зупинено авіасполучення та трафіку через Кримський міст із регіонами Росії, де поширена коронавірусна інфекція. 

Правозахисники занепокоєні тим, що на півострові не припинено сполучення з російськими регіонами. Це, на їхнє переконання, створює додаткові ризики поширення коронавірусної інфекції. На фото громадяни РФ у Криму під час карантину. Фото із соцмереж

Правозахисники звертають увагу, що в містах, зокрема й у Сімферополі, відновилися щотижневі сільськогосподарські ярмарки просто неба. Їх відвідує багато людей, більшість із яких не використовує індивідуальних засобів захисту в громадських місцях.

За результатами моніторингу сайтів кримських “судів” КПГ зафіксувала з 18 до 29 травня 1 885 нових ухвалених постанов про призначення адміністративних покарань через порушення карантинних обмежень за ст. 20.6.1 КпАП РФ, 16 – за ст. 6.3 КпАП і одну – за ст. 20.6 КпАП РФ. Лише у 27 випадках провадження в цих справах припинено.

У Кримській правозахисній групі звертають увагу, що Росія продовжує незаконний призов громадян України до своїх збройних сил у Криму. Водночас для примусу до військової служби вона вдається до кримінальних покарань за відмову від її проходження.

Попри рекомендації міжнародних організацій стосовно запобігання спалаху COVID-19 у місцях несвободи в’язням у СІЗО Сімферополя не надають засобів індивідуального захисту й не тестують їх на коронавірус. 

У московському СІЗО “Лефортово”, звідки шпиталізували кількох осіб з підозрою на COVID-19, перебувають і громадяни України з Криму, фігуранти політично мотивованих кримінальних справ. Повідомляється, що, зокрема, один з них – Іван Яцкін – не може отримати посилки з продуктами й таксофонну картку для дзвінків родичам. Він також повідомляє про зволікання в отриманні листів після запровадження “карантинних” обмежень.

У Лефортово навіть після підозри на інфікування COVID-19 кількох в’язнів не запроваджують потрібних захисних заходів, наголошують у КПГ. Протягом дня в’язні там отримують лише одну марлеву пов’язку, а камери дезінфікують розчином з хлоркою один раз на тиждень. В’язні також зауважують, що з раціону вилучено цибулю.

У СІЗО Сімферополя зазвичай обмежують передання кисломолочних продуктів. Камери й інші приміщення ізолятора дезінфікують розчином, що містить хлор, проте такі заходи не є систематичними. У камерах не надають засобів індивідуального захисту, а коли в’язнів виводять, їм вимірюють температуру тіла й запитують про самопочуття.

У травні адміністрація місця несвободи переводила кількох людей до медичної частини, втім інформації про їхні захворювання немає. Інші в’язні з різними симптомами, включно з можливими симптомами COVID-19, але без ускладнень, залишаються в камерах. Проте навіть у разі наявності симптомів, що можуть свідчити про COVID-19, тестування в’язнів не проводять.

Кримська правозахисна група нагадує, що на російських КПВВ з Кримом продовжували діяти обмеження виїзду для громадян України, які постійно проживають на півострові. Кримчани, які “автоматично” вважаються громадянами РФ, можуть одноразово виїхати з Криму, надавши для перетину український паспорт як “громадянство іншої країни або документ, що підтверджує постійне проживання за межами Росії”. Проте питання повернення до Криму після такого виїзду чітко не врегульовано. Зазвичай на практиці кримчан, які скористалися цією нормою для виїзду, пропускають як громадян РФ, що уможливлює для них майбутнє повернення на півострів за наявності російського паспорта.

Водночас російські прикордонники попереджають українців, коли ті повертаються до Криму, що вдруге на виїзд із півострова їх не пропустять. Правозахисники вважають, що зберігається також ризик, якщо окупанти пропустять людину через КПВВ як громадянина України: тоді їй дозволять повернутися на півострів, лише коли скасують обмеження щодо виїзду іноземців до РФ.

Як відомо, 12 червня Кабінет Міністрів України вирішив відновити з 15 червня роботу всіх КПВВ на адмінмежі з Кримом. 

За минулу добу в тимчасово окупованому Криму, за даними де-факто влади, підтвердили сім нових випадків коронавірусної інфекції. Загалом, за даними Росспоживнагляду, на півострові виявили 668 інфікованих станом на 12 червня. Одужали близько 500, а померли 19 кримчан. 

Тим часом у самій Росії за минулу добу виявлено 8 987 нових випадків зараження COVID-19, померли 183 людини. На частку Москви припадає менш ніж чверть усіх нових інфікованих – 1 714, але й у Москві приріст нових випадків інфекції пришвидшився, повідомляють ЗМІ.

Загалом за весь час епідемії в Росії зафіксовано понад 511 тисяч інфікованих. Причиною смерті 6 715 з цих даних офіційно назвали COVID-19. Одужали майже 270 тисяч жителів держави-окупанта. 

Кримська правозахисна група нагадує, що за нормами міжнародного гуманітарного права Росія – держава-окупант. Ст. 56 Конвенції про захист цивільного населення зобов’язує її за допомогою всіх наявних у неї засобів забезпечити й підтримувати діяльність санітарних і лікарняних установ і служб, охорону здоров’я та громадську гігієну на окупованій території Криму, що передбачає також профілактичні та превентивні заходи, необхідні для боротьби з поширенням епідемій.

На такі ж зобов’язання Росії вказала також Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Вона закликала Росію забезпечити населення півострова відповідним медичним обслуговуванням без жодної дискримінації за політичними поглядами, віросповіданням, расовими чи етнічними ознаками.