Чому потрібно знімати футболки з комуністичними символами – пояснення поліції
Правоохоронці можуть проводити профілактичні бесіди, накладати адмінштрафи або вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у випадку, коли побачать людей, які публічно носять комуністичну чи нацистську символіку.
Про це йдеться у відповіді прес-служби Національної поліції на запит видання “Українська правда. Життя”.
Запит був зроблений після того, як 22 червня правоохоронці змусили киянина Дмитра Дульського зняти з себе футболку з написом “СССР” і знаком серпа і молота.
У прес-службі Нацполіції пояснили, що загрожує тим, хто порушує Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки”, прийнятий 9 квітня 2015 року.
До забороненої символіки входять не лише гімн, герб, прапори та гасла, але й зображення, а також різні пам’ятні знаки діячам Компартії і радянської влади, назви вулиць, міст та інших адміністративних одиниць.
Поліція здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання та вчинення правопорушень.
Тому коли правоохоронці помічають у людини заборонену символіку, попереджають: якщо особа не припинить свої дії, вони складуть адміністративний протокол, який згодом відправлять до розгляду, чи внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відтак розпочнуть кримінальне провадження”.
У разі виявлення комуністичної символіки правоохоронці керуються статтями законів та кодексів України:
Згідно ст. 173-3 Кодексу про адмінправопорушення (Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки), публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської стрічки чи її зображення тягнуть за собою штраф від 50 до 150 неоподаткованих мінімумів з конфіскацією предметів чи зображень.
Якщо це повториться впродовж року після накладання штрафу, порушник заплатить від 150 до 300 неоподаткованих мінімумів або адміністративний арешт до 15 діб з конфіскацією георгіївської стрічки або її зображення.
А згідно Закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки”, виготовлення, поширення та публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, в тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР, інших союзних та автономних радянських республік по всій території України, крім випадків, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 4 Закону, карається обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без.
Ті самі дії, вчинені представником влади, або вчинені повторно, або організовані групою, або з використанням ЗМІ, караються позбавленням волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без.
Нагадаємо, у травні У Львові суд визнав винним і засудив до 2,5 років обмеження волі з іспитовим терміном в 1 рік юнака, який у Facebook пропагував комуністичну ідеологію та розповсюджував фото та інші матеріали з символікою комуністичного режиму.
Водночас, директор програмної ініціативи “Права людини та правосуддя” фонду “Відродження” Роман Романов вважає, що закон, за яким було засуджено юнака, не відповідає принципу юридичної визначеності. Через це санкції за певні дії, описані в законі, є неадекватно жорсткими.
“Хоча закон можна вважати таким, що переслідує законні цілі, він не є достатньо точним і чітким для того, щоб особа могла, з достатньою впевненістю, завчасно передбачити законність або незаконність своїх дій, та для того, щоб запобігти свавільному втручанню органів державної влади”, – написав Романов на своїй сторінці у Facebook.
З посиланням на Венеціанську комісію та Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ він наводить рекомендації, спрямовані на вдосконалення Закону.
По-перше, для забезпечення ясності та конкретності закон має містити менш розлогий і виключний перелік забороненої символіки. Також має бути чітко визначеним поняття пропаганди, особливо коли воно застосовується у цілях криміналізації певних дій.
По-друге, відповідні положення мають бути пов’язані з конкретними злочинами, а не просто вказувати на “злочинну природу” режиму в цілому, що є надто розпливчастим.
По-трете, лише ті дії, що становлять дійсну загрозу суспільству, повинні тягти за собою кримінальну відповідальність, яка має бути пропорційною тяжкості вчиненого злочину.
“Просте демонстрування символіки чи використання назви не повинне каратись позбавленням волі”, – підкреслює Романов.
Як відомо, 15 травня 2015 року Президент Петро Порошенко підписав чотири закони: “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки”, “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років” та “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті”.
Цими документами забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА та інші організації.