Понад половину українців погоджуються з тим, що є “жіночі” та “чоловічі” професії

Дата: 09 Березня 2021
A+ A- Підписатися

56% українців та українок погоджуються з тим, що є професії, які підходять виключно для чоловіків або жінок.

Про це повідомили у Фонді ООН у галузі народонаселення.

Згідно з опитуванням, яке провели дослідники агентства InfoSapiens на замовлення фонду у 2021 році, чоловіки та жінки дотримуються майже схожої думки щодо питання професій: 59% чоловіків та 53% жінок вважають, що професії слід ділити на “жіночі” та “чоловічі”. Окрім цього, виявилося, що 21% батьків схиляють дітей до вибору професії, яка “підходить хлопцю або дівчині“. 

Традиційні стереотипи про ґендерні ролі та патріархальні норми обмежують потенціал і можливості жінок та дівчат у реалізації їхніх прав. Ми прагнемо світу рівних можливостей для дівчат та хлопців, які зможуть реалізувати свій потенціал, не обмежуючись застарілими уявленнями”, – наголосив голова Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Хайме Надаль.

Декілька років тому Фонд ООН у галузі народонаселення проводив соціальний експеримент у Спеціалізованій школі №106 з поглибленим вивченням англійської мови в столиці. Учням та ученицям третього класу дали завдання намалювати представників чотирьох професій: вірусолога, аеророзвідника, реаніматолога та рятувальника, однак усі 20 дітей зобразили чоловіків – представників заданих професій. 

“Уже в молодшій школі діти мають упередження стосовно спроможності жінок і чоловіків працювати в різних професіях, які стереотипно належать до “чоловічих” чи “жіночих”, – наголошують у фонді. 

Щоб боротися зі шкідливими стереотипами, Фонд ООН у галузі народонаселення випустив ролик, героїнями якого стали шість дівчат, що обрали нетиповий професійний шлях у науці (математичні дослідження, енергозберігальні технології, проблеми довкілля) та спорті (фехтування, дзюдо, плавання) і досягли значних успіхів. 

Серед героїнь відео: Олена Коваленко та Єлизавета Лазарова, фіналістки всеукраїнського конкурсу біологічного форуму учнівської та студентської молоді “Дотик природи!”; Ірина Куманецька, призерка конкурсу Малої академії наук в секції математики; Алла Сорокіна, плавчиня, призерка дитячої спартакіади “Повір у себе”; Ольга Сердюк, дзюдоїстка, призерка чемпіонату Київської області; Олександра Леоненко, фехтувальниця, призерка України.

Нагадаємо, що лише у 2017 році Міністерство охорони здоров’я скасувало наказ №256, який визначав перелік з 450 заборонених для жінок професій. Зокрема, до цього українкам заборонялося працювати в цілій низці важливих галузей, таких як підземні роботи, керування деякими видами вантажного і пасажирського транспорту, робота в машинному відділенні корабля, низка будівельних спеціальностей. Подібні заборони досі діють у багатьох колишніх радянських республіках (у Білорусі, Росії, Вірменії, Грузії, республіках Центральної Азії), це дискримінаційна спадщина радянського минулого, що заважає професійній реалізації мільйонів жінок.

Минулого року Україна на шість позицій піднялась у глобальному рейтингу ґендерної рівності та опинилася на 59-й позиції, однак досі ґендерна нерівність панує, зокрема, на ринку праці. Так, з 2014 року розрив в оплаті праці між чоловіками та жінками збільшився з 24 до 26%. Окрім цього, більш ніж 40% чоловіків в Україні вважають, що жінка повинна залишити свою оплачувану роботу, щоб більше часу проводити з родиною. Лише 3% тих, хто бере відпустку з догляду за дитиною, – це чоловіки (батьки).

Нещодавно в Китаї та Португалії двох чоловіків зобов’язали виплатити колишнім партнеркам багатотисячні компенсації за роки неоплачуваної хатньої роботи. Згідно з даними ООН, найбільшу кількість неоплачуваної роботи у світі виконують саме жінки. 

Фотографія обкладинки: Swedish Work Environment Authority

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: