Без дощу, але з “веселками”: понад 1500 учасниць та учасників вийшли на Марш КиївПрайд
У суботу, 14 червня, в центрі столиці під посиленою охороною Національної поліції та Нацгвардії пройшов Марш КиївПрайд. Попри обмеження та заходи безпеки, в мирній ході взяли участь понад півтори тисячі людей – представниці й представники ЛГБТІК+ спільноти, військові, дипломатичні місії, студенти та студентки, активісти і культурні діячі з України та інших країн.
Про це повідомляє кореспондентка ZMINA, яка долучилася до заходу.
Фото: Яна Радченко / ZMINAМарш розпочався о 9:00 хвилиною мовчання вшануванням пам’яті полеглих у війні.
Уже за десять хвилин учасники та учасниці рушили колонами, вигукуючи гасла на підтримку рівності, гідності, безпеки та прав людини.
Фото: Яна Радченко / ZMINAЯк зазначає організація “КиївПрайд”, у Марші взяли участь колони ЛГБТІК+ військових, представництва дипломатичних місій в Україні, зокрема Європейського Союзу, а також посольств Канади, Великої Британії, Данії, Нідерландів, Словенії, Німеччини, Австрії, Швеції, Ірландії, Норвегії, Литви, Естонії, Іспанії, Італії, Франції та інших країн.
Фото: Яна Радченко / ZMINAДо події долучилися представниці та представники “ХарківПрайду”, “ЮкрейнПрайду”, культурних інституцій, студентські колони Студпарламенту КНУ імені Тараса Шевченка та Ukraine Global Scholars.
Фото: Яна Радченко / ZMINAОсобливу увагу на заході приділили голосам військових, які наголошували: на фронті гинуть захисники й захисниці, залишаючи після себе партнерів і партнерок, які не мають жодного юридичного визнання від держави.
Фото: Яна Радченко / ZMINAВ умовах війни це питання набуває ще більшої ваги, адже йдеться про доступ до базових прав: можливість приймати рішення у разі поранення чи смерті, право на спадщину, соціальні гарантії. Саме тому учасники та учасниці акції наполягали на якнайшвидшому ухваленні законопроєкту про інститут цивільних партнерств, що дозволив би узаконити стосунки як для різностатевих, так і для одностатевих пар.
Фото: Яна Радченко / ZMINAЩе одним важливим пунктом, який неодноразово звучав під час Маршу, стало питання протидії злочинам на ґрунті ненависті. Громадянське суспільство закликає Верховну Раду ухвалити законопроєкт №5488, який мав би внести зміни до Кримінального кодексу й забезпечити належну кваліфікацію злочинів, вчинених з мотивів гомофобії, трансфобії, ксенофобії чи інших форм нетерпимості. Наразі українське законодавство фактично ігнорує подібні мотиви при розслідуванні та судовому розгляді справ, що позбавляє постраждалих можливості на справедливість і захист.
Своїм досвідом участі у подібних заходах поділився Максим Мішкін, голова громадської організації “12.12”. Він розповів, що бере участь у Прайдах ще з 2016 чи 2017 року, і відтоді не пропустив жодного. Для нього ці заходи мають особисте значення, оскільки він уже майже 15 років перебуває у стосунках і вважає, що питання цивільних партнерств потребує негайного врегулювання в Україні. Як монітор злочинів на ґрунті ненависті, він знає чимало моторошних випадків і переконаний у необхідності запровадження жорсткішого покарання за злочини, вчинені через гомо- та трансфобні мотиви.
“Цього року під час Маршу я вже не відчував страху, як це було вперше. Але, перебуваючи у відносній безпеці, я бачив новини про акцію наших опонентів. Вони не викликали страху – лише злість, огиду й нерозуміння: чому це досі відбувається і за чий рахунок триває цей “духовноскріпний банкет”? Бо такі акції дуже шкодять країні, що прагне стати частиною Європейського союзу”, – додав активіст.
Фото: Яна Радченко / ZMINAНімецька журналістка Ненсі Вальдманн, яка також долучилася до Маршу, пояснила, що її мотивацією була як особиста присутність партнерки, так і професійний інтерес до ЛГБТІК-руху в Україні під час війни. Вона наголосила, що війна Росії проти України – це також війна проти квір-спільноти.
У Франкфурті-на-Одері, де вона живе, організовують польсько-німецький Прайд, на якому також згадують про Україну. Враження від київського Прайду в неї позитивні: вона називає його енергійним, політичним і з яскравими гаслами. Водночас здивована і розчарована через обмежену тривалість та маршрут ходи.
“Не розумію, чому нам виділили пів години та декілька сотень метрів, тоді як праворадикали,хоча їх и менше, ходять тут годинами. Збираються навіть на Майдані, співають гімн. Шкода побачити таке”, – пояснила Ненсі.
Загалом Прайд тривав трохи більше години. Після завершення акції організатори попросили активісток та активісток зняти ЛГБТІК-символіку та у супроводі поліції зайти у метро, аби безпечно покинути локацію.
Фото: Яна Радченко / ZMINAНагадаємо, що тиждень тому, 7 червня, у столиці також відбувся КиївПрайд Парк – серія публічних дискусій, виступів і творчих подій, організованих на відкритому майданчику під будівлею МЗС України. Спочатку захід планували проводити на ВДНГ, однак через загрозу теракту локацію довелося змінити. Попри присутність праворадикалів і гомофобні вигуки по той бік площі, учасники та учасниці заходу провели день у спільноті, діалозі та взаємній підтримці.
