Антикорупційна інфраструктура України витримала тиск і показала ефективність у 2025 році – очільники НАБУ і САП

Директори НАБУ та САП відзначили, що попри політичний тиск і виклики детективи та прокурори продовжують викривати високопосадову корупцію, притягати до відповідальності посадовців усіх рівнів та зміцнювати незалежність антикорупційних інституцій. Особливу роль у цьому, за їхніми словами, відіграє підтримка українського суспільства та незалежних медіа.

Про це йшлося під час представлення звіту про діяльність НАБУ та САП за друге півріччя 2025 року.

Фото: Ганна Чехович / ZMINA

Так, директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос подякував колективам обох органів за їхню щоденну роботу. Він зазначив, що попри тиск і численні перешкоди детективи та прокурори продовжують розслідувати високопосадову корупцію та забезпечувати відповідальність посадовців перед українським суспільством.

Кривонос підкреслив, що головним замовником і власником мандата НАБУ та САП є український народ, який 2025 року захистив незалежність країни. Він зазначив, що підтримка суспільства дозволяє антикорупційним органам залишатися незалежними від політичного впливу та продовжувати виконувати свою роботу.

Він також підкреслив необхідність системних реформ для посилення незалежності державних інституцій, включно з правоохоронними органами та державними компаніями. 

“Глибокі реформи мають забезпечити, щоб ці інституції очолювали дійсно незалежні керівники, а в правоохоронній сфері – незалежні прокурори, слідчі та детективи”, – додав очільник НАБУ.

За його словами, 2025 рік загалом був успішним для органів, незважаючи на виклики та тиск. Він подякував незалежним медіа, громадському сектору та громадянам за підтримку й участь у зміцненні антикорупційної інфраструктури.

Тим часом керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко також підкреслив, що минулий рік був випробуванням для антикорупційних органів, проте вони змогли втримати ефективність роботи. Він підтвердив принцип рівності перед законом і заявив, що всі, хто скоїв корупційні злочини, незалежно від посади та статусу, підлягають відповідальності.

Клименко поділився, що в САП провели конкурси на нові посади, до команди долучилися нові прокурори, затвердили стратегію розвитку на 2026–2028 роки та активно розвивають інститут цивільної конфіскації. Протягом року прокуратура подала 45 позовів на суму понад 260 мільйонів гривень, що перевищує обсяг позовів за попередні три роки разом.

Він також відзначив зусилля громадського суспільства та незалежних медіа, зазначивши, що вони допомагають у розслідуваннях і сприяють вихованню культури боротьби з корупцією в Україні.

Нагадаємо, що аналіз The Economist на основі 80 років даних із близько 180 країн показав прямий зв’язок між обмеженням свободи медіа і зростанням корупції. Дослідники встановили: якщо свобода преси знижується, згодом зростає рівень хабарництва – навіть з урахуванням доходів, попереднього рівня корупції та глобальних тенденцій. Цей зв’язок має відкладений ефект: у середньому минає близько чотирьох років, перш ніж проявляється половина наслідків. Тобто влада може придушити медіа сьогодні, а суспільство відчує масштаб корупції вже після наступних виборів.

Процес працює й у зворотному напрямку. Коли корупція зростає, свобода медіа зменшується ще більше, бо посадовці намагаються приховати зловживання. Керівник індонезійського тижневика Tempo Вах’ю Дх’ятміка пояснив, що після публікацій про корупцію журналістів його редакції залякують і переслідують, зокрема через витоки особистих даних та погрози.

Читайте також: Українські антикорупційні реформи 2025 року: що спрацювало, а що буксує