Анонімний телеграм-канал оприлюднив “чорний список” українських діячів, звинувативши їх у “грантожерстві” та “пропаганді”
У жовтні цього року в анонімному телеграм-каналі “База 111” з’явилася таблиця на понад 500 рядків. У ній зібрано дані українських громадських діячів і діячок, журналістів, політиків, військових, яких автори каналу називають “пропагандистами” та “прибічниками режиму Зеленського”. Документ містить прізвища, посади та дати народження.
Про це повідомляє громадська організація “Жінки в медіа”.
Фото: “Жінки в медіа”У приписці до таблиці зазначено, що всі персональні дані взято з відкритих джерел – медіа та вікіпедії. Файл, який має дев’ять сторінок, адміністратори каналу постійно оновлюють. Вони заявляють, що створили “список посібників і пропагандистів режиму Зеленського” нібито для “пам’яті й відповіді”, а не для помсти. Автори закликають користувачів завантажувати базу собі на комп’ютери, “щоб її не можна було знищити”, і пропонують надсилати нові імена.
У списку фігурують численні українські медійниці. Зокрема, головну редакторку “Української правди” Севгіль Мусаєву, шеф-редакторку “Детектора медіа” Наталію Лигачову, членкиню редакційної ради Суспільного Анастасію Гудиму, керівницю видання “Бабель” Катерину Коберник, журналістку Hromadske Майю Орел та інших називають “пропагандистками” й “іноземними агентками”.
Серед згаданих є також представниці телемарафону “Єдині новини”.
Членкиня правління Суспільного Марія Фрей, чиє ім’я теж є в списку, розповіла, що стикається з подібними публікаціями не вперше. За її словами, ще 2014 року вона отримувала погрози через професійну діяльність, а зараз такі атаки продовжуються у вигляді анонімних каналів, які намагаються дискредитувати незалежних журналістів і журналісток.
Співзасновниця StopFake Ольга Юркова, також присутня в списку, зазначила, що її команда давно стикається з подібним хейтом, зокрема й погрозами. Вона припускає, що поява її прізвища в “Базі 111” пов’язана з активними коментарями про мобілізацію, які спростовували фейки, спрямовані на підрив обороноздатності України. Юркова наголосила, що подібні публікації становлять загрозу державній безпеці й потребують реакції влади.
Її колега по StopFake Олена Чуранова вважає своє внесення до списку свідченням того, що робить правильну роботу – спростовує неправду. Вона каже, що звикла до хейту й зазвичай ігнорує подібні речі, але в разі погроз чи оприлюднення персональних даних планує звертатися до кіберполіції.
Журналістку Громадського радіо Валентину Троян у списку назвали “іноземною агенткою” і “пропагандисткою”. Вона зазначила, що подібні звинувачення не впливають на її роботу, а створення таких баз радше демонструє низький рівень критичного мислення їхніх авторів.
Окремі пости в телеграм-каналі присвячено керівниці “Слідства.Інфо” Анні Бабінець, журналістці Насті Горпінченко та ведучій Яніні Соколовій. Усі вони фігурують у публікаціях зі звинуваченнями в “підтримці арештів критиків влади”, “виправдовуванні злочинів ТЦК” та “агітації війни”.
Постійні звинувачення у “виправдовуванні злочинів ТЦК” свідчать, що автори каналу націлюються на тих медійниць, які розслідують або коментують тему мобілізації.
Публікації в “Базі 111” містять ознаки технологічно обумовленого гендерно зумовленого насильства (TFGBV) – дискредитацію через дезінформацію, фейкові звинувачення, онлайн-цькування й доксинг, тобто розголошення персональних даних без згоди.
Організація “Жінки в медіа” засудила діяльність адміністраторів “Бази 111” і заявила, що такі дії становлять загрозу для безпеки журналістів і журналісток, підривають довіру до незалежних медіа й мають “охолоджувальний ефект” на свободу слова.
“Ми вважаємо неприпустимим використання анонімних телеграм-каналів для переслідування журналістів і журналісток та поширення дезінформації, що підриває довіру до незалежних українських медіа. ГО “Жінки в медіа” звертатиметься до Кіберполіції України з вимогою заблокувати телеграм-канал “База 111″ та провести розслідування щодо осіб, причетних до створення й адміністрування ресурсу. Ми також повідомимо про цей випадок наших партнерів для фіксації інциденту у міжнародних моніторингових системах”, – додала голова організації Ліза Кузьменко.
Нагадаємо, що торік “Жінки в медіа” в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки уряду Японії провели дослідження “Її голос – мішень для них”. Опитування 180 українських журналісток показало, що 80% з них стикалися з виявами онлайн-насильства. Найчастіше це були образи, зневажливі ярлики на кшталт “журнашлюха” або звинувачення в “проросійськості” – особливо коли журналістка порушує теми війни, корупції чи питань захисту прав ЛГБТІК-людей.
Читайте також: Цифрове насильство та інформаційна стійкість: досвід українських журналісток та поради від кіберполіції
