Адвокат просить перевірити, чи забезпечено масками політв’язнів у СІЗО Сімферополя

Адвокат Назім Шейхмамбетов відправив до СІЗО Сімферополя і Федеральної служби виконання покарань Росії запит із проханням перевірити, чи забезпечено захисними масками фігурантів кримських справ “Хізб ут-Тахрір” Шабана Умерова, Рустема Сейтмеметова та проукраїнського активіста Олега Приходька.

Про це повідомляє громадянський рух “Кримська солідарність”.

“Мене цікавить, чи забезпечені мої підзахисні індивідуальними засобами захисту від зараження COVID-19, медичними виробами, які закривають рот і ніс людини та забезпечують бар’єр для прямого передання інфекційних частинок. Чи проводиться антисептичне оброблення камер, чи проводиться огляд з боку медичних працівників? Чи вимірюється температура тіла? Чи проводиться тестування на предмет наявності симптомів інфекційного захворювання, зокрема COVID-19?” – розповів Назім Шейхмамбетов.

Адвокат занепокоєний тим, що в антисанітарних умовах сімферопольського ізолятора, про які раніше багато разів заявляли правозахисні організації та адвокати політв’язнів, неможливо гарантувати безпеку людей.

“Чи перебувають спільно в камерах особи, які мають симптоми інфекційного захворювання, зокрема коронавірусу, чи є умови для ізоляції та лікування осіб у разі їхнього інфікування цим небезпечним захворюванням, я не знаю. І хочу для себе, своїх підзахисних і їхніх сімей прояснити. Це питання життя людини, якщо враховувати нинішню епідеміологічну ситуацію і швидкість поширення цієї інфекції на території Криму”, – резюмував адвокат.

Напередодні ZMINA повідомляла про намір незаконного етапування проукраїнського активіста Олега Приходька до Росії. Чоловікові продовжили арешт до 15 вересня.

24 березня низка громадських організацій звернулися до Росії з вимогою скоротити кількість ув’язнених на окупованих територіях України. Автори звернення наголосили, що медичні служби цих установ не мають досить персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися зі звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації. Ба більше, якраз такі заклади і є місцями підвищеного ризику для передання інфекційних захворювань.

“Ці установи часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують наражатися на небезпеку зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватись інструкцій з гігієни рук. Працівники пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу недоступні”, – йдеться в заяві.

20 березня Європейський комітет з питань запобігання катуванням надав країнам-членам Ради Європи рекомендації з боротьби із пандемією. Документ також рекомендує шукати альтернативні до позбавлення волі заходи. 

“Органи влади повинні частіше використовувати альтернативи взяттю особи під варту в очікуванні суду, а також вдаватися до скорочення строків позбавлення волі, до умовно-дострокового звільнення та пробації, до повторної оцінки потреби в продовженні недобровільної госпіталізації психіатричних пацієнтів, до виписки або надання комунальної медико-соціальної допомоги особам, які перебувають в установах соціального захисту, а також до утримання максимально можливою мірою від затримання мігрантів”, – йдеться в рекомендаціях комітету.

Росія та де-факто влада в Криму заборонили тривалі та короткострокові побачення в колоніях та СІЗО Сімферополя та на материковій частині країни-окупанта. Окрім цього, не дозволяють допуск до роботи співробітників з підвищеною температурою й тих, хто прибув протягом останніх 14 днів із держав, де зафіксовано випадки COVID-19.

За даними Кримської правозахисної групи, адміністрації місць несвободи не шпиталізують хворих у разі характерних для коронавірусу симптомів – сухий кашель, температура протягом кількох днів. Навіть більше, таких людей не тестують на COVID-19, і вони продовжують контактувати з іншими ув’язненими. Зазвичай медпрацівники під час оглядів лише вимірюють температуру в ув’язнених.

Незважаючи на міжнародні рекомендації про скорочення кількості осіб у місцях несвободи, кримські “судді” не припиняють продовжувати строки тримання під вартою в політично мотивованих кримінальних справах, ігноруючи клопотання адвокатів про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Так, до прикладу, 23 та 24 березня “Верховний суд” Криму продовжив терміни утримання під вартою фігурантам “справи кримських мусульман” до 15 червня. Усього в цій справі після 17 березня було ухвалено 19 рішень про продовження строків тримання під вартою.