Адвокація та моніторинг реформ: яка роль громадськості у виконанні вимог для членства в ЄС

Україна отримала всі критерії (бенчмарки) для набуття членства ЄС, від виконання яких залежатиме швидкість вступу. Організації громадянського суспільства можуть посприяти цьому руху, допомагаючи моніторити реформи, надаючи експертні оцінки та адвокатуючи зміни.

Про це йшлося під час обговорення, присвяченого участі громадськості у процесі виконання євроінтеграційних вимог, передає ZMINA.

Фото: ілюстративне Unsplash

У зустрічі, яку днями організував Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), взяли участь представники громадянського суспільства, аналітичних центрів та експертного середовища. Обговорювали вимоги ЄС у сферах верховенства права, свободи вираження поглядів, захисту персональних даних, функціонування медіа та інституційної спроможності держави.

Європейський Союз вже надав Україні окреслені бенчмарки (критерії вступу) за всіма шістьма кластерами переговорного процесу, зазначив головний редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко:  

“Три надані у вигляді текстової позиції, їх ще мають розшифрувати у нумеровані бенчмарки, але головне, що процес пішов і він в цьому сенсі незворотний”.

Журналіст переконаний, що Євросоюз готовий шукати компромісні варіанти, навіть якщо Україна не виконає всі зазначені вимоги для членства.  

“Існує позиція, яку також висловив нещодавно наш уряд, що навіть за нинішньою методологією розширення можна зробити так, щоб допустити вступ України в ЄС до повного виконання усіх критеріїв з перспективою їх подальшого довиконання”, – зауважив Сидоренко. 

Водночас,  за його словами, вступ України до ЄС у 2027 році не є реалістичним, й загалом не варто орієнтуватися на конкретну дату в роботі:

“Наше завдання – у будь-якому разі виконати всі критерії, просто це забере більше часу. Це означає, що всі критерії мають бути виконані до проходження певних етапів у набутті членства. Є перелік критеріїв, які мають бути виконаними апріорі або на дуже значному етапі виконання – йдеться про частину fundamentals (основоположних прав. – Ред.)”.

Сергій Сидоренко додав, що у владі наразі розуміння того, що сферу фундаментальних прав оминути не вдасться, високе, як ніколи. Тому це дає громадськості широку можливість для адвокації.

Однією з наскрізних тем для усіх сфер є захист персональних даних, зазначив головний експерт з медійного права ЦЕДЕМ Ігор Розкладай. Він звернув увагу, що у звіті Єврокомісії зазначається, що Україна у цій сфері не вживає належних заходів:

“Імплементація GDPR (Загальний регламент ЄС про захист даних. – Ред.) насправді значно більше, ніж просто втілення чергового європейського акта. Тому що GDPR є однією із засадничих вимог Європейського Союзу щодо поваги до приватності”.

Він зауважив, що в Україні необхідно створити незалежний національний регулятор у сфері захисту персональних даних, відповідний законопроєкт “лежить” у парламенті. Без цих змін вступу до ЄС не буде.

Адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців звернула увагу на необхідність дотримання затверджених урядом дорожніх карт. У цих документах зазначені чіткі кроки і дедлайни їх виконання, проте правозахисники відзначають, що ці заходи не повністю виконуються урядом та парламентом, а їхні строки пропускаються. Через це порушується і виконання критеріїв, які Україні надала Єврокомісія. 

Вона також вказала на те, що бенчмарки у сферах, які стосуються захисту прав людини, сформульовані здебільшого узагальнено, бракує конкретики, яка необхідна для злагодження роботи над виконанням, комунікаціями і виробленням спільного бачення залучених сторін.

“Коли немає чіткості, легко знаходити поле для маневру і трактувати формулювання у спосіб, який зручний тій чи іншій стороні. Ця чіткість також необхідна для того, щоб більш прицільно відслідковувати прогрес і виконання”, – зауважила Анастасія Даців.

За словами експертки, громадянському суспільству варто фокусувати увагу на тому, чи нове законодавство,  розроблене задля виконання бенчмарків і заходів за дорожніми картами, відповідає стандартам Ради Європи щодо прав людини і праву ЄС.

“Прикладом може бути проміжний критерій щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Існує загроза невиконання цього пункту, зважаючи на нові законодавчі ініціативи уряду та парламенту. Наприклад, справа “Маймулахін і Марків проти України” про визнання прав одностатевих пар. Проєкт нового Цивільного кодексу повністю унеможливлює виконання цієї бенчмарки і рекомендацій Єврокомісії у звітах про розширення”, – наголосила експертка.

На думку Анастасії Даців, найбільшої уваги вимагатиме виконання бенчмарок, які стосуються “чутливих” політичних сфер: недискримінація, рівність та захист національних меншин. Важливою роллю громадськості є експертиза у законодавстві та виявлення ймовірних ризиків чи прогалин, які український уряд і парламент чи європейські партнери можуть не побачити. 

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює такі сфери: судова влада та основоположні права; юстиція, свобода та безпека, економічні критерії, функціонування демократичних інституцій; реформа державного управління; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.

Європейський Союз передав Україні офіційний перелік критеріїв для вступу за трьома переговорними кластерами та розпочав моніторинг їхнього виконання. Найжорсткіші вимоги стосуються кластера “Основи вступу до ЄС”, який охоплює верховенство права, антикорупцію та права людини. Саме ці умови Україна має виконати повністю ще до набуття членства.

Раніше ZMINA писала, що громадські організації офіційно залучені до процесів євроінтеграції, зокрема до робочих груп щодо реформ, запланованих у межах переговорних кластерів. Проте експерти звертають увагу на нерідко формальний характер цієї залученості та відсутність належної взаємодії з боку влади.

Також громадськість напрацювала детальний план, що треба зробити у сфері прав людини для вступу до ЄС.