Абсолютна більшість опитаних українців не бачить утисків російської мови в Україні

Абсолютна більшість українців (84%) продовжує дотримуватися погляду, що в Україні немає проблем з використанням російської мови й російськомовні громадяни не зазнають утисків і переслідувань

Такі дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. 

Фото: Getty Images

Опитування проводили з 26 травня до 5 червня поточного року, а поцікавилися соціологи думкою 984 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, окрім окупованого Криму.

Автори дослідження вказують, що за умов війни крім формальної похибки додається й певне систематичне відхилення, але отримані результати, на їхню думку, все ж дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої. 

Питання щодо ймовірних утисків російської мови соціологи вже ставили під час опитування в травні минулого року. Тоді про відсутність проблем з російською мовою розповіли 93% українців.

“Таке зниження (у 2023 році утисків не бачать 84% опитаних. – Ред.) є цілком очікуваним, оскільки з травня 2022 року мовне питання ставало предметом дискусій (хоча коректніше в багатьох випадках говорити не про аргументовані дискусії, а про спекуляції на людських емоціях, де часто мало місце “перебирання міри”). Пожвавлення дискусій з приводу використання “мови агресора” спричинені саме агресією Росії, яка не захищає, а сприяє погіршенню ставлення до російської мови”, – пояснює виконавчий директор КМІС Антон Грушецький

У 2023 році серед українців, які вдома спілкуються переважно або лише російською мовою, 81% вважає, що жодних утисків чи переслідувань немає, а ще 13% такі утиски помічають. 

Серед майже тисячі опитаних було щонайменше 32 людини, які ідентифікували себе за національністю як росіян. Хоча, як звертають увагу дослідники, такої кількості не досить для статистично надійних розрахунків, показовим є те, що серед цих 32 людей лише шестеро бачили утиски через російську мову. 

Соціологи констатують, що процес вироблення консенсусного погляду щодо мовної політики в Україні триває, тож певна варіативність поглядів може зберігатися.

“Проте в будь-якому випадку ми бачимо виразні контури консенсусу, де одним з базових елементів є розуміння, що російськомовні громадяни не є упослідженою категорією громадян і ця категорія точно не потребує захисту агресивної Росії”, – каже Грушецький. 

Наостанок дослідники нагадали, що дискусії в соціальних мережах щодо того чи іншого питання завжди є радикальнішими й створюють враження про суттєві проблеми, коли серед населення загалом таких проблем немає. 

Нагадаємо, що з роками кількість тих, хто спілкується українською в Україні, збільшувалась, а з початку повномасштабного російського вторгнення таких людей значно побільшало. Соціологам понад 80% громадян розповіли, що перейшли, переходять або вимагають, щоб з ними спілкувалися державною мовою. 

Попри це в Україні досі можуть, наприклад, відмовитись обслуговувати, якщо ви спілкуєтесь українською, або ж не взяти на роботу, як це було торік з айтівцем Денисом Водотійцем. Такі історії не поодинокі.