72,8% опитаних школярів чули гомофобні висловлювання вчителів стосовно учнів — дослідження
Майже 73% школярів, опитаних в рамках дослідження становища представників ЛГБТ в школах, вказали, що вчителі та працівники школи вживають гомофобні висловлювання щодо учнів.
Про це свідчать результати національного дослідження шкільного середовища в Україні, проведеного громадською організацією “Точка опори”.
Як повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини, висновки дослідження були презентовані 26 січня на прес-конференції в Києві.
Згідно з результатами дослідження, 7,5% опитаних вказали, що чують гомофобні висловлювання постійно, 11,2% — часто, 25,5% — іноді і 28,6% чули такі висловлювання рідко.
При цьому лише 27,2% опитаних учнів відповіли, що ніколи не стикались із такими висловлюваннями від працівників школи.
У дослідженні брали участь підлітки з 13 до 17 років, які ідентифікують себе як лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери або люди з іншою, відмінної від гетеросексуальної, сексуальною орієнтацією, зокрема квір-люди.
Дослідження мало на меті отримати данні про цькування школярів за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності і вплив цього цькування на життя та навчання ЛГБТ-підлітків.
За словами співкоординаторки дослідження, психолога Марини Діденко, учасники опитування мали навчатися в школі у 2016/2017 навчальному році.
“Для нас було важливо, щоб це був такий свіжий досвід, який учні переживали”, — зазначила дослідниця.
Дослідження тривало з 1 червня по 1 вересня 2017 року. Опитування проводилось анонімно на он-лайн платформі Qualtrics української та російською мовами. В опитуванні взяли участь підлітки з усіх областей України, включаючи тимчасово окуповані території Донбасу та Криму.
“Не зважаючи на специфіку дослідження і літній період, ми отримали таку велику кількість респондентів, на яку ми навіть не очікували”, — зазначила Діденко.
За її словами, на дослідження відгукнулись 4 166 підлітків, пройшов його до кінця 951 учасник. А фінальна вибірка склала 718 ЛГБТ-підлітків з України, середній вік яких становив 16 років.
Співкоординатор дослідження, тренер з питань толерантності та недискримінації Роман Івасій зауважив, що 36,6% учасників опитування з Донецької області та 52,9% з Луганської області наразі проживають на окупованих територіях.
Він додав, що фінальна вибірка відрізняється від загальної кількості опитаних, оскільки дуже багато заходило респондентів і респонденток з Росії.
“Вони в коментарях писали, що вони з Росії, але теж хотіли б поділитись своїм досвідом. Але оскільки дослідження проводилось щодо України, то ми змушені були їхні відповіді видалити”,— говорить Роман.
Анкету для опитування поширювали через національні, регіональні та місцеві організації, які надають послуги та займаються адвокацією прав людини серед ЛГБТ-молоді, а також через рекламовані пости у мережах Фейсбук та Вконтакте.
За результатами дослідження, майже половина опитаних (48,7%) у школі почуваються в небезпеці через свою сексуальну орієнтацію, 36,5% ЛГБТ-учнів відчувають небезпеку через свою вагу та розміри тіла, а 31,5% — через те, що їхнє вираження ґендеру відмінне від традиційного.
Згідно з дослідженням, через відчуття небезпеки та дискомфорту 36,9% учнів пропускали хоча б один день шкільних занять впродовж останнього місяця, при цьому 8,7% опитаних пропускали 6 і більше днів.
Через можливість небезпеки ЛГБТ-учні уникають у школі ґендерно-сегрегованих місць таких, як роздягальні — їх уникає 37,1% та туалети — 24,5%. Вони також намагаються довго не перебувати у коридорах, на сходових клітинах, у гардеробі, спортзалі, буфеті та на спортмайданчиках.
“Після мого невдалого камінг-ауту у школі вчителі намагалися врятувати інших учнів від “пропаганди”. Якщо вчителі бачили, що я спілкуюся з кимось із учнів, вони встрявали у розмову. Був випадок, коли мою подругу викликали директор і завуч, і пояснювали їй, що транс-люди — це, м’яко кажучи, погано. Директор їй сказав, щоб вона перестала зі мною спілкуватись через те, що я “транс”, і хочу, щоб всі теж стали такими. Тому останні два роки у школі мої стосунки з учителями були поганими. Інколи на уроках вчителі ігнорували мене. Якщо у нас була самостійна робота, то всім, окрім мене, давали завдання, а на зауваження відповідали щось типу: “Не помітили, що ти є в класі”, — наводять автори дослідження цитату одного з респондентів.
Згідно з дослідженням, більша частина опитаних (56,9%) вказали, що під час навчання педагоги використовували лише негативну інформацію щодо ЛГБТ, а 25,9% відзначили, що під час уроків про ЛГБТ ніколи не загадувалося.
Аналізуючи висновки дослідження, його автори наголошують, що в наразі в Україні існує гостра потреба у створенні безпечного та інклюзивного середовища у школах для ЛГБТ-учнів та учениць.
“Ми рекомендуємо розробити шкільні політики та практичні інструкції, які включатимуть сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність та будуть спрямовані на попередження, заборону та усунення проявів булінгу”, — зазначають автори дослідження.
Вони додають, що інструкції мають включати чіткий алгоритм дій шкільного персоналу в таких ситуаціях.
Автори дослідження також вважають доцільним в межах підвищення професійної кваліфікації навчати працівників шкіл способам попередження, розпізнавання та протидії булінгу в школах.
А для зниження стигматизації щодо представників дискримінованих соціальних груп в Україні рекомендується створити для школярів навчальні ресурси та програми для підвищення обізнаності щодо проявів різноманіття у суспільстві, зокрема сексуального.
Як відомо, в Україні зараз має реалізовуватись Національна стратегія з прав людини до 2020 року. Згідно з Планом дій з реалізації Нацстратегії, в рамках забезпечення права на освіту Міністерства освіти та культури України мали до кінця 2016 року розробити та затвердити програму навчання та професійного розвитку вчителів, соціальних педагогів, психологів “Профілактика та подолання булінгу у загальноосвітніх навчальних закладах”. Але, згідно з моніторингом щодо виконання Плану дій, який проводить Українська Гельсінська спілка з прав людини, виконання цього заходу досі не завершено.
