58% молодих жінок згодні, що військовий призов повинен бути як для чоловіків, так і для жінок – дослідження
Молоді жінки меншою мірою поділяють гендерні стереотипи ніж чоловіки. Це, зокрема, стосується і тих упереджень, які в суспільстві сприймаються як жіночі “привілеї”. Приміром, 58% молодих жінок (15–25 років) погоджуються з тим, що якщо чоловіки підлягають обов’язковому призову, то і жінки теж мають підлягати, тоді як серед молодих чоловіків підтримку загальному призову як для чоловіків, так і для жінок висловили 30%.
Такі результати дослідження “Гендерні стереотипи та ролі очима молоді: до і після початку повномасштабної російської агресії”, яке провела дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення громадської організації “Інсайт”.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2023/02/4_army__-1-2048x1638-1.jpg)
Показово, що опитування не зафіксувало посилення гендерних стереотипів, принаймні на декларативному рівні, кажуть дослідниці. Навпаки, у порівнянні з 2018 роком, значно посилились переконання в тому, що у подружжі ніхто не повинен підкорятись одне одному, і що чоловік не обов’язково має бути головою родини та повністю її забезпечувати.
Крім того, більшість респондентів вважають, що це нормально, коли дружина більш успішна чи більше заробляє ніж чоловік.
Загалом помітною є тенденція зміни ставлення серед молоді 15–25 років (як жінок, так і чоловіків) до розподілу гендерних ролей всередині родини, чоловічих та жіночих обов’язків у сім’ї та побуті. Водночас укорінені гендерні стереотипи про те, що чоловіки є кращими лідерами та керівниками, зберігаються навіть серед молоді.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2023/02/1_1_business_ua-1.jpg)
“У періоди воєн часто спостерігається своєрідний “відкат” у питаннях гендерної рівності, адже від чоловіків передусім очікують виконання ролей захисників, а жінок сприймають як тих, хто потребує захисту. Проте, за результатами цього дослідження, ми не спостерігаємо посилення традиційних очікувань відносно гендерних ролей.
Думаю, це є наслідком значного прогресу українського суспільства у питаннях гендерної рівності, а також публічної видимості внеску жінок у перемогу як у цивільній, так і у військовій сферах”, – пояснює співавторка дослідження, докторка соціологічних наук Олена Стрельник.
Як зазначається у дослідженні, негативні впливи гендерних стереотипів та норм поведінки на чоловіків – це неможливість виражати свої емоції, необхідність фінансово забезпечувати родину, бути стійким та сильним у будь-яких ситуаціях, виконувати важку фізичну працю, обмеження, пов’язані з призовом.
На жінок – труднощі з працевлаштуванням та професійною реалізацією, побудовою кар’єри, нижчий рівень оплати праці, сексуальна об’єктивація, необхідність коритися чоловіку.
Дослідження включає глибинні інтерв’ю та національно репрезентативне опитування респондентів з усіх регіонів, підконтрольних уряду України, методом випадкового відбору номерів мобільних телефонів. Загалом опитали 1008 респондентів із яких 408 – молодь у віці 15–25 років, з яких 225 – чоловіки та 183 – жінки, та 600 (224 чоловіків та 356 жінок) – у віці 26 років і старші. Гранична теоретична похибка для молоді становить 4,9%, а для всієї вибірки – 3,1%.
Відомо, що у жовтні президент України Володимир Зеленський підписав закон № 6482 “Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, який дозволяє жінкам добровільно ставати на військовий облік.
Нагадаємо, що на початку лютого необхідну кількість підписів набрала петиція з вимогою забезпечити жінок у ЗСУ необхідними засобами особистої гігієни та військовою формою. Також підписанти просили створити відповідний орган, який займатиметься гендерними питаннями та створенням належних умов для жінок-військовослужбовиць. Тепер петицію має розглянути президент.
Фото обкладинки: АрміяІнформ