58% молодих жінок згодні, що військовий призов повинен бути як для чоловіків, так і для жінок – дослідження

Дата: 16 Лютого 2023
A+ A- Підписатися

Молоді жінки меншою мірою поділяють гендерні стереотипи ніж чоловіки. Це, зокрема, стосується і тих упереджень, які в суспільстві сприймаються як жіночі “привілеї”. Приміром, 58% молодих жінок (15–25 років) погоджуються з тим, що якщо чоловіки підлягають обов’язковому призову, то і жінки теж мають підлягати, тоді як серед молодих чоловіків підтримку загальному призову як для чоловіків, так і для жінок висловили 30%. 

Такі результати дослідження “Гендерні стереотипи та ролі очима молоді: до і після початку повномасштабної російської агресії”, яке провела дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення громадської організації “Інсайт”.

Показово, що опитування не зафіксувало посилення гендерних стереотипів, принаймні на декларативному рівні, кажуть дослідниці. Навпаки, у порівнянні з 2018 роком, значно посилились переконання в тому, що у подружжі ніхто не повинен підкорятись одне одному, і що чоловік не обов’язково має бути головою родини та повністю її забезпечувати.

Крім того, більшість респондентів вважають, що це нормально, коли дружина більш успішна чи більше заробляє ніж чоловік.

Загалом помітною є тенденція зміни ставлення серед молоді 15–25 років (як жінок, так і чоловіків) до розподілу гендерних ролей всередині родини, чоловічих та жіночих обов’язків у сім’ї та побуті. Водночас укорінені гендерні стереотипи про те, що чоловіки є кращими лідерами та керівниками, зберігаються навіть серед молоді.

“У періоди воєн часто спостерігається своєрідний “відкат” у питаннях гендерної рівності, адже від чоловіків передусім очікують виконання ролей захисників, а жінок сприймають як тих, хто потребує захисту. Проте, за результатами цього дослідження, ми не спостерігаємо посилення традиційних очікувань відносно гендерних ролей.

Думаю, це є наслідком значного прогресу українського суспільства у питаннях гендерної рівності, а також публічної видимості внеску жінок у перемогу як у цивільній, так і у військовій сферах”, – пояснює співавторка дослідження, докторка соціологічних наук Олена Стрельник.

Як зазначається у дослідженні, негативні впливи гендерних стереотипів та норм поведінки на чоловіків – це неможливість виражати свої емоції, необхідність фінансово забезпечувати родину, бути стійким та сильним у будь-яких ситуаціях, виконувати важку фізичну працю, обмеження, пов’язані з призовом.

На жінок – труднощі з працевлаштуванням та професійною реалізацією, побудовою кар’єри, нижчий рівень оплати праці, сексуальна об’єктивація, необхідність коритися чоловіку. 

Дослідження включає глибинні інтерв’ю та національно репрезентативне опитування респондентів з усіх регіонів, підконтрольних уряду України, методом випадкового відбору номерів мобільних телефонів. Загалом опитали 1008 респондентів із яких 408 – молодь у віці 15–25 років, з яких 225 – чоловіки та 183 – жінки, та 600 (224 чоловіків та 356 жінок) – у віці 26 років і старші. Гранична теоретична похибка для молоді становить 4,9%, а для всієї вибірки – 3,1%. 

Відомо, що у жовтні президент України Володимир Зеленський підписав закон № 6482 “Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, який дозволяє жінкам добровільно ставати на військовий облік.

Нагадаємо, що на початку лютого необхідну кількість підписів набрала петиція з вимогою забезпечити жінок у ЗСУ необхідними засобами особистої гігієни та військовою формою. Також підписанти просили створити відповідний орган, який займатиметься гендерними питаннями та створенням належних умов для жінок-військовослужбовиць. Тепер петицію має розглянути президент.

Фото обкладинки: АрміяІнформ

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter