21 рік без Георгія Гонгадзе: замовники вбивства журналіста досі не названі та не покарані

У Києві в Іллінському сквері журналісти та правозахисники провели акцію пам’яті журналіста, засновника видання “Українська правда” Георгія Гонгадзе, вбитого 21 рік тому; організатори злочину досі не названі та не покарані.

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA.

Фото: Наталія Адамович

На захід його учасники прийшли зі світлинами загиблого журналіста.

“Для українського суспільства й міжнародної спільноти надзвичайно важливо знати доказово, хто саме був замовником вбивства… Це є частиною вимог рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого 2005 року й досі не виконаного Україною через відсутність системних змін для того, щоб праця журналістів була безпечною”, – сказала представниця сім’ї Гонгадзе, адвокатка Валентина Теличенко.

За словами журналістки, телеведучої Мирослави Барчук, яка 2021 року стала лауреаткою Премії Гонгадзе, сьогодні ми абсолютно природно сприймаємо журналістські розслідування та гучні заяви в цій сфері, але так було не завжди.

“Саме Георгій своєю сміливістю та відвагою, своєю смертю проклав цей шлях… Більша частина свідомих, відповідальних людей з медіасередовища саме після цього відчули, що так жити більше не можна… На жаль, у справі про вбивство Гонгадзе бракує відчуття справедливості та покараного зла через те, що замовники досі не названі та не покарані”, – сказала вона.

Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва розповіла, що під час опитування до 25 річниці незалежності українці серед найважливіших подій, що вплинули на розвиток України, назвали смерть Гонгадзе. 

“Справа Гонгадзе – це, по-перше, про безкарність, коли через багато років ми не можемо офіційно назвати замовників його вбивства. З іншого боку, це справа про громадянське суспільство, бо смерть журналіста зробила його сильним, таким, що крок за кроком виборює свободу. І свободи нині дійсно стало більше”, – заявила вона.

Нагадали на акції пам’яті й про те, що загалом за роки незалежності в Україні загинули близько 70 журналістів, багатьох з них убили.

“Точні обставини багатьох смертей не з’ясовані, а розслідування кількох резонансних справ тривають і досі. Водночас у завершених справах здебільшого покарані виконавці, а замовники так і не були названі”, – уточнила редакторка сайту Центру прав людини ZMINA Ольга Падірякова.

У найбільшій небезпеці перебувають медійники, які викривають та розслідують справи, що стосуються чинних посадовців та правоохоронців, журналісти, які працюють у гарячих точках, зонах бойових дій, на акціях протесту. Найгірше розслідуються справи про вбивства журналістів, якщо до цього можуть бути причетні представники влади.

“Поступ у таких справах можливий лише за пильної уваги громадськості, журналістської спільноти, громадських експертів”, – сказала редакторка.

Вона також згадала справу про вбивство журналіста “Української правди” Павла Шеремета, в якій через п’ять років розслідування питань більше, ніж відповідей, вбивство слов’янського журналіста, директора телекомпанії “ТОР” Ігоря Александрова, який розслідував можливі зв’язки правоохоронців з кримінальними угрупованнями та їхню участь у замовних вбивствах. 

Пов’язано із правоохоронними органами й вбивство редактора харківської газети “Новий стиль” Василя Климентьєва в серпні 2010 року. Замовники злочину не встановлені, тіло журналіста так і не знайшли. Також у розпал розслідування зник безвісти адвокат Климентьєва.

Останнім вбитим в Україні журналістом є черкаський медійник Вадим Комаров, який писав про зловживання місцевих органів влади. 4 травня 2019 року на нього напали та вдарили по голові металевим предметом. Через 46 днів після нападу він помер, не виходячи з коми. Справу розслідують вже понад два роки, однак підозрюваних та затриманих у ній досі немає.

Виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен також назвала прізвища громадянських журналістів та активістів, які наразі незаконно утримуються в анексованому Криму. Серед них – Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Мерлен Асанов, Сейран Селієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов, аналітики Дмитро Штибліков та Олексій Бессарабов, позаштатний журналіст “Радіо Свобода” Владислав Єсипенко, заступник Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов.

На завершення акції журналістка Оксана Мамченкова зачитала звернення правозахисних та медійних організацій з нагоди роковин убивства Гонгадзе до влади. В ньому, крім вимоги справедливого та прозорого розслідування вбивства засновника “Української правди” та інших журналістів, наголошується на нагальній потребі системних змін у сфері захисту прав громадян на достовірну та неупереджену інформацію. 

Нагадаємо, Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року, а за декілька місяців у Таращанському лісі, за 70 км від Києва, знайшли обезголовлене тіло, в якому друзі й родичі впізнали журналіста. Більшість проведених згодом експертиз підтвердила, що це тіло Гонгадзе.

У лютому 2001 року Генпрокуратура визнала факт смерті журналіста і порушила справу за статтею “Умисне вбивство”, а через вісім років Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС – Валерія Костенка, Олександра Поповича і Миколу Протасова – та призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 12 до 13 років.

У квітні 2014 року Генпрокуратура розпочала перегляд справи про вбивство Георгія Гонгадзе і перевірку причетності до нього тодішнього президента Леоніда Кучми. Через рік прокуратура поновила досудове розслідування за фактом організації умисного вбивства журналіста за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом перевищення влади й службових повноважень з боку людей, які посідали особливо відповідальне становище, що спричинило тяжкі наслідки.

Про українських журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків, читайте в матеріалі ZMINA

“Вбиті за професію. Згадуємо загиблих журналістів України та розслідування їхніх справ”

Всі фото: Наталія Адамович