Заочне судочинство рідко може бути “Гамлетом” без Гамлета – британський правозахисник

За відсутності пильності, процесуальної справедливості і законності вкрай легко можна поставити під сумнів вирок, який приймався в умовах заочного судочинства.

У цьому переконаний королівський адвокат, керуючий партнер британської правозахисної групи Global Rights Compliance Вейн Джордаш.

“Судовий розгляд – це можливість обвинуваченого оскаржити докази та викласти свою інтерпретацію подій. Із цієї простої причини, проведення судового розгляду без відповідача – це “Гамлет” без Гамлета. Навіть якщо запросити найкращих акторів на ролі другого плану (зокрема адвоката), вартість квитка не може бути аналогічною до квитка на повноцінний спектакль або найкращий спектакль, який може запропонувати театр”, – каже він.

У травні 2016 року за допомогою нових перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України запровадили розслідування та притягнення до відповідальності без вимоги присутності підозрюваного чи обвинуваченого.

Британський правозахисник зауважує, що є підстави вважати, що нові положення стосовно заочного судочинства передбачають дозвіл на проведення провадження без вимоги доказування поінформованості обвинуваченого. Зокрема, воно дозволено у випадку неможливості встановити місцезнаходження особи чи публікації повідомлень про підозру чи повісток у ЗМІ (а не їх безпосереднє вручення підозрюваному), або ж перебування обвинуваченого за кордоном чи на окупованій території та/або в зоні АТО.

У жодному із цих випадків не передбачено вимогу довести, що підозрюваний чи обвинувачений був насправді проінформований про майбутнє провадження. Так само не гарантується право на повторний судовий розгляд.

Вейн Джордаш пояснює, що присутність обвинуваченого – основоположна умова справедливості судового процесу та можливості обвинуваченого представити ефективну позицію захисту. Це відображено в багатьох міжнародних і регіональних договорах.

Бувають випадки, коли обвинуваченого виводять із судової зали через його погану поведінку, що перешкоджає судовому засіданню. Або коли обвинуваченому було повідомлено про провадження заздалегідь, але він відмовляється з’явитись до суду або, з’явившись, вирішує, що ризикувати слід виважено, і тікає.

“Хоча ці дві ситуації мають однакові наслідки, проте відсутність обвинуваченого в судовій залі та його неучасть у провадженні пов’язані з принципово різними правовими питаннями. У першому випадку обвинуваченого, який перешкоджав судовому розгляду, виводять із судової зали за зловживання правом на присутність. У другому випадку він просто не з’являється до суду. У такому разі перед судом постане питання: чи є неявка однозначною відмовою від права на бути присутнім?”, – зауважує правозахисник.

Вейн Джордаш вказує на низку справ в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), у рішеннях яких йдеться, що сторона обвинувачення має встановити, що обвинувачений однозначно вирішив уникнути судового розгляду.

“Це щонайменше передбачає обов’язок обвинувачення продемонструвати, що обвинувачений знає (а не лише може знати) про судовий розгляд. Обвинуваченню недостатньо показати, що інформацію про такий розгляд оприлюднено у ЗМІ чи іншим чином, за рахунок чого обвинувачуваний може знати про нього”, – пояснює Вейн Джордаш.

Держава може провести заочне судочинство у випадках, коли правоохоронці не можуть довести, що обвинувачений насправді знав про провадження. Але тоді держава має гарантувати відсутньому обвинуваченому право на повторний повний судовий розгляд за його присутності.

Правозахисник також пояснює, що внаслідок заочного кримінального провадження в Україні перспектива долучення Міжнародного кримінального суду стає не менш – а більш реальною.

МКС може розглядати справи про злочин геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини, якщо Україна не бажає чи не здатна забезпечити розслідування або притягнення до відповідальності самостійно.

“Хоча заочне кримінальне провадження в таких справах може свідчити про бажання держави забезпечити притягнення винних до відповідальності – такі заходи також є чітким свідченням її нездатності фактично це зробити”, – каже Вейн Джордаш.

Раніше суддя ЄСПЛ пояснила, що підозрюваний має чітко заявити про відмову від права особисто бути присутнім під час досудового розслідування і судового засідання. Після цього можна розпочинати процедуру заочного засудження.