У світі зросла кількість смертних вироків – Amnesty International
Правозахисники стривожені кількістю країн, що у 2014 році використовували смертну кару для боротьби з реальними або гаданими загрозами державній безпеці, пов’язаними із тероризмом, злочинністю або внутрішньою нестабільністю.
Про це заявила Amnesty International, публікуючи свій щорічний огляд застосування смертної кари у всьому світі.
Кількість смертних вироків у 2014 році зросла майже на 500 у порівнянні з 2013 роком, в основному через загострення у Єгипті та Нігерії, включаючи масові вироки в обох країнах, що були здійснені в умовах внутрішніх конфліктів та політичної нестабільності. Водночас в 2014 році було менше виконаних страт у порівнянні з попереднім роком, кілька країн зробили позитивні кроки в напрямку скасування смертної кари.
“Уряди, що застосовують смертну кару для боротьби зі злочинністю, вводять себе в оману. Не існує доказів, що загроза страти є ефективнішим стримуючим фактором для злочинців, ніж будь-яке інше покарання“, — зазначив Саліл Шетті, генеральний секретар Amnesty International.
В організації вважають ганебним, що у такій кількості держав грають з життями людей, страчуючи їх за “тероризм” або з метою придушити внутрішню нестабільність.
На першому місці за кількістю страт – Китай. За оцінкою Amnesty International, у цій країні тисячі людей страчуються і засуджуються до смерті щороку, але оскільки дані про це є державною таємницею, реальну кількість визначити неможливо. Далі за кількістю страт йдуть Іран (289 офіційно оголошено і принаймні ще 454, що не були визнані владою), Саудівська Аравія (принаймні 90), Ірак (принаймні 61) і США (35).
“Серед методів страт у 2014 році використовувались обезглавлювання, повішення, смертельна ін’єкція і розстріл. Публічні страти проводилися в Ірані та Саудівській Аравії. Люди засуджувалися до смертної кари за цілий ряд злочинів, не пов’язаних із убивствами, включаючи пограбування, злочини, пов’язані з наркотиками, економічні злочини, а також навіть за “подружню зраду”, “богохульство” та “чаклунство”, які не мають вважатися злочинами взагалі. Багато країн використовували надто широкі формулювання політичних “злочинів” для засудження до смерті реальних і гаданих дисидентів“, – йдеться у звіті правозахисної організації.